з'їдливий

В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ) (який любить вразити словом, дошкулити докором, насмішкою; який виражає образу), УЩИ́ПЛИВИЙ (ВЩИ́ПЛИВИЙ), КОЛЮ́ЧИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, З'Ї́ДЛИВИЙ діал. — Товариші в нас його любили за веселу вдачу, хоч він і причепливий, та аж в'їдливий з своїми жартами (І. Нечуй-Левицький); Явдоха Купер'яниха в сварці не так груба, як ущиплива, і через те її всі бояться (Леся Українка); Колючий, гострий, наче піка, Весь наїжачився дід Клим: — Таке верзе, таке базіка, Та з ким ти діло маєш, з ким? (С. Воскрекасенко); Не було більш лихої дівчини на все село, ніж Текля. Гостра, дошкульна, нікому не змовчить, не стерпить (К. Гордієнко); Мама його була страшно вередлива, злостива, з'їдлива (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. з'їдливий — з'їдли́вий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. з'їдливий — -а, -е, діал. В'їдливий. Великий тлумачний словник сучасної мови