кайданник

В'Я́ЗЕНЬ (той, хто перебуває в ув'язненні), УВ'Я́ЗНЕНИЙ, АРЕШТА́НТ, АРЕШТО́ВАНИЙ, НЕВІ́ЛЬНИК, ТЮРЯ́ЖНИК розм., КРИМІНА́ЛЬНИК заст., ОСТРО́ЖНИК заст., НЕВО́ЛЬНИК заст. Думали невдовзі налетіти на гестапівську тюрму і визволити в'язнів (А. Хижняк); Лобатий став ближче розглядати ув'язнених (О. Гончар); Охорона табору чекала з дня на день вагонів, щоб вивезти невільників далі на захід (О. Гончар); Мати й журилася тоді крізь дротяну сітку: — ..В селі он чоловіки як чоловіки, а ти вже кримінальник рік-річно (П. Козланюк); Острожник, який утече, арештант, новобранець — усі в ліс (Г. Хоткевич); У тій темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників (пісня). — Пор. кайда́нник.

КАЙДА́ННИК (арештант, в'язень, каторжник, закований у кайдани); КОЛО́ДНИК (забитий у колодки). Мов кайданник, в тісній клітці Соловейко нудьгував (П. Грабовський); Біля мосту ще одна партія колодників зі спотвореними тавром обличчями лагодила дорогу (З. Тулуб). — Пор. в'я́зень.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кайданник — кайда́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кайданник — див. невільник Словник синонімів Вусика
  3. кайданник — -а, ч. Той, хто закований у кайдани; в'язень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кайданник — Кайда́нник, -ка; -нники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кайданник — КАЙДА́ННИК, а, ч. Той, хто закований у кайдани; в’язень. Кайданник… Вічна каторга, вічна неволя… (Гончар, Таврія.., 1957, 618); *У порівн. Мов кайданник, в тісній клітці Соловейко нудьгував (Граб., І, 1959, 585). Словник української мови в 11 томах
  6. кайданник — Кайданник, -ка м. Закованный въ кандалы. Словник української мови Грінченка