канат
КАНА́Т (дуже товстий і міцний мотузок перев. з якогось волокна), КОДО́ЛА, ЛИ́НВА, ТРОС (міцний мотузок, зроблений перев. з дроту, який застосовують у мореплавстві та для технічних потреб); ФАЛ (для підняття вітрил, сигнальних прапорів тощо). По канату підвісної дороги нечутно повзуть вагонетки (С. Журахович); Штурмовий канат; Буксирний канат; Ходіння по канату; Крилаш держав на березі один кінець кодоли, прив'язаної до мережі (І. Нечуй-Левицький); Дід Левко вміло і звично лізе на підпиляну вербу, прив'язує линву біля вершка (І. Драч); Обірвався сталевий трос, і швидка течія понесла пором до страшного водоспаду (А. Шиян); Зустрічний вітер висвистував у фалах і вантах (Д. Ткач).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- канат — кана́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- канат — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
- канат — Канат — rope, winding rope, hoisting rope, line, cable — *Seіl, Förderseil — гнучкий виріб з дроту чи органічних волокон... Гірничий енциклопедичний словник
- канат — -у, ч. Дуже міцний грубий мотузок із волокна або дроту; линва, кодола. Великий тлумачний словник сучасної мови
- канат — Галівник, гужва, колола, линва, швара, див. бечова, вірьовка, шнур, трос Словник чужослів Павло Штепа
- канат — (-у) ч.;мол. Вена БСРЖ, 241 ПСУМС, 31. Словник жарґонної лексики української мови
- канат — руба́ти кана́ти. Припиняти стосунки з ким-небудь, поривати з кимсь—чимсь. — Я тут не зміг би працювати.. Або повна довіра, або… рубати канати (Ю. Мушкетик). Фразеологічний словник української мови
- канат — КАНА́Т, у, ч. Дуже міцний грубий мотузок із волокна або дроту; линва, кодола. З обох боків спирають його [Дніпро] високі скелі, і біля Кичкасового перевозу тече він узенько, так що вже пором ходить на канаті (Стор. Словник української мови в 11 томах