кандійка

МИ́СКА (посудина для їди у вигляді широкої чашки); ПОЛУ́МИСОК, ПІВМИ́СКА заст. (неглибока); МИСЧИ́НА розм. (невелика); МИ́СА заст. (велика); РИ́НКА розм. (невисока глиняна); КАНДІ́ЙКА діал. (з трохи загнутими досередини вінцями). Як не наївся з миски, то з полумиска не налижешся (прислів'я); Прислуга приносила з кухні великі срібні півмиски, повні знаменито приправленої страви (Б. Лепкий); Під корчем мала дитина. І хліб ще, і огірок та й мисчина (В. Стефаник); З полиці миси, миски й мисочки, і зелені, й червоні, і жовті, наче каміння дороге, викрашаються (Марко Вовчок); Жив Гордій бідно, дітей годував картоплею та квашею. Наллє жінка в ринку, обліплять її діти і хлюпаються в ній ложками, як утята в рясці (Григорій Тютюнник); Взявши відер, кандійок, І батько, й мати, і воно (дитя) Пішли на ярмарок (Т. Шевченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кандійка — канді́йка іменник жіночого роду миска діал. Орфографічний словник української мови
  2. кандійка — -и, ж., діал. Миска з трохи загнутими всередину краями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кандійка — Миска з угнутими вінцями Словник застарілих та маловживаних слів
  4. кандійка — КАНДІ́ЙКА, и, ж., діал. Миска з трохи загнутими всередину краями. Взявши відер, кандійок, І батько, й мати, і воно [дитя] Пішли на ярмарок (Шевч., II, 1953, 320). Словник української мови в 11 томах
  5. кандійка — Кандійка, -ки ж. Миска съ вогнутыми нѣсколько краями. Вас. 181. Словник української мови Грінченка