капля

КРА́ПЛЯ (маленька куляста частинка якоїсь рідини), КА́ПЛЯ, КРАПЛИ́НА, КРАПЕЛИ́НА розм., ЦЯ́ТКА розм., КА́ПКА діал., КАПЛИ́НА діал., КРО́ПЛЯ діал., РОСИ́НКА рідко. Свіжа зелень розгойдалась, Розгулялась, попливла. Перші краплі засміялись До голодного зела (М. Рильський); Заблищали над щедрою нивою Каплі дощу, наче зерна пшениці (Я. Шпорта); Прокинуся — сонце і квіти побачу, І трави у світлих краплинах роси (Л. Первомайський); Крапелина тихо плакалась На розлуку з морем. Море щиро посміялося Над дитячим горем (А. Кримський); Дорохтей.. на кутніх зубах спробував золото, кинув його з цяткою крові на стіл (М. Стельмах); В її очах знов закрутилися сльози, та тепер вона не зупиняла, не ковтала їх, і вони полилися рясними капками на її шитво (І. Франко); Кров цю бачу й в цій годині: Звільна-стиха, по каплині То сльозить, то випливає (І. Франко); Кроплі роси, як розсипані перли, скрізь по траві і на листах блищали і висвічувались (О. Стороженко); Похмуре небо сипало дрібненькі росинки (О. Досвітній).

ТРО́ХИ (у незначній кількості); ДЕ́ЩО, ТРО́ШКИ (ТРІ́ШКИ) розм., ДЕ́ЩИЦЮ розм., КРИ́ХТУ розм., ДРІ́БКУ розм., КА́ПЛЮ розм., КРА́ПЛЮ розм., ТРО́ХА діал., ТРО́ШКА діал. Потім бабця Анна ті чоботи продала і принесла трохи хліба (І. Микитенко); — Я дещо чула з її розмови (І. Нечуй-Левицький); — Дайте мені, голубко, борщику трошки.. Хоч дві ложечки (М. Коцюбинський); Старий уже був Грицько Вересай і виходив на люди тільки теплої пори, та й то в базарний день, щоб заробити дещицю (Ф. Бурлака); — Допоможи він мені крихту, каплю... і я б тепер багач на всю губу був (Панас Мирний); — Пождіть дрібку (О. Ковінька); — Відпочинку б хоч каплю мені (П. Грабовський). — Пор. 1. ма́ло.