капосний

НЕГІ́ДНИЙ (який здатний на ганебні вчинки, якому властиві негативні моральні якості і т. ін.; ужив., зокрема, як лайливе слово при звертанні тощо), ПОГА́НИЙ, ПРЕПОГА́НИЙ підсил., НЕПОДО́БНИЙ рідше, БРИДКИ́Й підсил., ГИДКИ́Й підсил., МЕРЗЕ́ННИЙ підсил., МЕРЗО́ТНИЙ підсил.; НИЗЬКИ́Й, НИ́ЦИЙ, БРУДНИ́Й (дуже непорядний, аморальний, нещирий, лицемірний і т. ін.); КА́ПОСНИЙ розм., ПА́КОСНИЙ (ПА́КІСНИЙ) розм., ПАРШИ́ВИЙ розм., ПАСКУ́ДНИЙ розм., ПРОТИ́ВНИЙ розм., ПЛЮГА́ВИЙ зневажл., СЯКИ́Й-ТАКИ́Й (ТАКИ́Й-СЯКИ́Й) розм., ШОЛУДИ́ВИЙ зневажл. (звичайно як лайливе слово). — Іди! — кликнула Зоня погаслим голосом. — Ти, негідна й безсовісна (О. Кобилянська); Кожна людина, якою б вона поганою не була, має свій найчистіший закуток чи хоча б спомин (М. Стельмах); А пан глянув.. одвернувся... Пізнав, препоганий, Пізнав тії карі очі, Чорні бровенята... (Т. Шевченко); Наврочили неподобні люди: схопили діда німці (Ю. Яновський); — Я от татуньові пожаліюсь на тебе, бридкий хлопчисько! — нахвалялася сестра (А. Кримський); — Але мені ніхто не повірить, бо я гидкий, бо я брехун і зальотник (М. Чабанівський); (Камо:) Це ж не можна, щоб Камо замовк назавжди, щоб.. знову пробрався в ряди провокатор мерзенний... (О. Левада); (Любов (ридаючи):) Ах, тьотю, які люди.. низькі!.. їм вже все одно, хоч би я пропала... (Леся Українка); Сеспель в глибині душі зневажав Скрипаленка, вважав його за людину ницу (Ю. Збанацький); Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Не кажіть нічого! То не люди добрі, то гадюки капосні (Панас Мирний); Гульвіса пакосний, престидкий, Негідний, злодій, єретик! (І. Котляревський); — Юрку! — гукнула мама. — Де ти, паршивий хлопчисько! Іди зараз же сюди (Ю. Смолич); — Що ви робите, розбишаки? Навіщо знущаєтеся з малого хлопця, паскудні боягузи? (Ю. Смолич); (Таня:) Бач, яке тобі противне хлоп'я! Сам налякав та ще й сміється (С. Васильченко); — Радзивілл прийшов, так ви, окаянні, не одвітували йому й разу з гармати! Плюгаві страхополохи! (П. Куліш); Чому ви не йдете на лан, сякі-такі? — крикнув осавула (І. Нечуй-Левицький); — Ну, стій же ти, шолудивий бурсаче! — трясучи кулаком, промовив Жук (Панас Мирний). — Пор. 2. безсо́ромний, 1. непоря́дний.

НЕПРИЄ́МНИЙ (який викликає почуття незадоволення, жалкування, досади тощо), ПРИ́КРИЙ, КА́ПОСНИЙ розм.; ДОСА́ДНИЙ (перев. зі сл. недогляд, помилка, непорозуміння, випадок і т. ін.); НЕМИ́ЛИЙ, НЕЛЮ́БИЙ (який не подобається кому-небудь, пов'язаний з чимось небажаним, поганим). Єремія посатанів і так роз'ярився од такої неприємної для його звістки, що став ніби несамовитий (І. Нечуй-Левицький); (Юрій:) Я дуже шкодую, що почав цю прикру для тебе розмову... (Л. Смілянський); Я більшу частину того капосного боргу, про який писав, виплатив (В. Самійленко); Нічого теплого з собою не мав, отже, була передо мною немила перспектива мокнути і застудитися (М. Коцюбинський); Згадка про Мар'яну у той час була нелюба для його (Панас Мирний).

ШКІДЛИ́ВИЙ (про людину — який завдає шкоди, збитків комусь, чомусь), ШКОДЛИ́ВИЙ розм., КА́ПОСНИЙ розм., ЗБИТО́ЧНИЙ (ЗБИТО́ШНИЙ) розм. Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка (прислів'я); "Сюди, трусливії Троянці, На бой, шкодливії поганці! Зарились в землю, мов кроти" (І. Котляревський); Особливо видавався між хлопцями Павлушка Янович — чистенько зодягнене, випещене, ледаче й капосне хлоп'я (С. Васильченко); (Завада:) От збиточна дівчина! Двері заперла і не озивається! (І. Франко); На вулиці, серед збитошної дітлашні, дівча люто або весело огризалося (В. Бабляк).