капость

КА́ПОСТЬ розм. (поганий, підступний, шкідливий учинок), ПА́КІСТЬ (ПА́КОСТЬ) розм., ПАСКУ́ДСТВО вульг. Юра може.. позривати простирадла, взагалі якимось несподіваним способом наробити капостей (Ю. Смолич); Мені за сей час нічого веселого не трапилось.., а була, окрім туги, ще одна колосальна пакость з боку одних.. людей (Леся Українка); Я сам собі здавався таким мізерним, як почуває п'янчуга, коли витверезиться і згадує, якого паскудства він наробив з п'яних очей (О. Досвітній).

НЕПРИЄ́МНІСТЬ (подія, випадок, обставина тощо, які викликають почуття незадоволення, досади і т. ін.), ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІ мн., КА́ПОСТЬ розм.; ХА́ЛЕ́ПА розм., ПРИЧИ́НА заст. (неприємна подія, перев. несподівана); ПРИГО́ДА (неприємна подія, перев. несподівана, небезпечна); РАХУ́БА розм. (неприємний клопіт із ким-, чим-небудь). Наче чула душа моя, що буду мати клопіт та неприємності (М. Коцюбинський); Це був особливий день, повний прикростей і невдач (О. Гуреїв); У понеділок — нова капость: попеляста курка сказилася. Півнем закукурікала на порозі (О. Ковінька); — А тут ще й радикуліт розгулявся — давня халепа. Стояти несила (Я. Баш); — Чого ти топишся, дівча? Скажи: яка тобі печаль? Яка вчинилася причина? (С. Руданський); — Як не глядів (дервіш), як не старався, — сталась пригода: заслаб осел в пустині та й здох (М. Коцюбинський); Вискочило (щеня) із-за кущів та так й вп'ялося інспекторові в литку. — Це ж буде рахуба, як порве! — вдарилась Настя об поли (С. Васильченко).