картатий

КАРТА́ТИЙ (про тканину, одяг тощо — з квадратними візерунками), КЛІТЧА́СТИЙ розм., КАРТА́ЦЬКИЙ заст., КРАТКО́ВАНИЙ діал. На ньому картата сорочка й капелюх (Ю. Яновський); Савка поголився.., одяг нову клітчасту сорочку (Я. Гримайло); Плахта на ній картацька (Г. Квітка-Основ'яненко); Капелюх і палиця давно випали йому з рук, у котрих тепер він.. м'яв кратковану.. хустку (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. картатий — карта́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. картатий — Ґратчастий, кратчастий, клітчастий. Словник синонімів Караванського
  3. картатий — -а, -е. Із чотирикутними візерунками, малюнками (про тканину, одяг і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. картатий — КАРТА́ТИЙ, а, е. Із чотирикутними візерунками, малюнками (про тканину, одяг і т. ін.). На Марині плахта — аж очі на себе бере: картата, червчата, шовком заткана (Мирний, IV, 1955, 225); На другому тракторі сидить юнак. Словник української мови в 11 томах
  5. картатий — Картатий, -а, -е Клѣтчатый. Картату плахту червоною окравкою підперезала. ЗОЮР. II. 290. А де твої, дочко, картатиї плахти? Чуб. V. 582. Словник української мови Грінченка