каток
КО́ВЗАНКА (крижаний майданчик для ковзання), КО́ВЗАЛКА розм., СКО́ВЗАЛКА розм., СКО́ВЗАНКА розм., СО́ВГАНКА розм., СО́ВГАЛКА розм., СКО́БЗАЛКА діал.; КАТО́К (перев. спеціально обладнаний майданчик). Петрик, весело погукуючи на Грицька, помчав, як вихор, до ковзанки і з усього розгону простягся на льоду (В. Кучер); На широку, перерізану місячним стовпом ковзалку висипала молодь (М. Стельмах); Зразу ж зранку лист від Катрусі — запрохує на весілля аж на три дні, потім — сковзалка на річці (Л. Яновська); По обіді закинула Ганнуся лижви на плечі і поїхала на совганку (О. Кобилянська); Дівчинка часто просилася в баби та в Соломії, щоб пустили її погуляти з дітьми, щоб пустили на скобзалку поскобзатись з дівчатами (І. Нечуй-Левицький); Вранці сніг війнув із поля, й забіліло все навколо: І дорога, і гайок, І ставок, і наш каток (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- каток — като́к іменник чоловічого роду ковзанка розм. Орфографічний словник української мови
- каток — КАТОК – КОТИК Каток, -тка. Ковзанка. Коток1, -тка. 1. Машина для вирівнювання та вкочування ґрунту, шляхового покриття тощо. 2. Пристрій для намотування дроту; котушка. Коток2, -тка. У фольклорі – маленький кіт; котик. – Півнику-братику, відчини!.. – "Тоток-тоток, не велів коток! (казка). Літературне слововживання
- каток — -тка, ч., розм. Те саме, що ковзанка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каток — (білізн.) магіль, магільниниця, (тіста) качалка, (тік) гарман Словник чужослів Павло Штепа
- каток — КАТО́К, тка́, ч., розм. Те саме, що ко́взанка. Вранці сніг війнув із поля, Й забіліло все навколо: І дорога, і гайок, І ставок, і наш каток (Стельмах, Живі огні, 1954, 7). Словник української мови в 11 томах