катування

КАТУВА́ННЯ (фізичне насильство під час допиту обвинуваченого; заподіяння комусь фізичних страждань), ТОРТУ́РИ, ТОРТУ́РА, МОРДУВА́ННЯ, МУ́КИ, КАТУ́ШІ діал. І в неволю замкнули кати Ту, що волі безщасним хотіла. Катування темничні страшні Не лякали: уміла терпіти!.. (М. Вороний); Андрій сидів на стільці вкрай знесилений і чекав тортур (І. Багряний); Учитель зазнав страшних мук.., але ніщо, ніякі фашистські тортури не могли вирвати зізнання (Д. Бедзик); Скривавленого, ледве живого, стягли Цигулю після мордування з ослона (А. Головко); Сиділи там скучні піїти, Писарчуки поганих вірш, Великії терпіли муки, Їм зв'язані були і руки, Мов у татар терпіли плін (І. Котляревський); Мають закінчитися катуші, Знущання панські (М. Рильський).

МУ́КА (стан, зумовлений фізичними болями, душевними переживаннями тощо), МУ́КИ, СТРАЖДА́ННЯ, ТОРТУ́РИ (ТОРТУ́РА рідше), МОРДУВА́ННЯ, БОЛІ́ННЯ, КАРА́ННЯ, КАТУВА́ННЯ, МИТА́РСТВО книжн., ГРИЗО́ТА розм., ГРИ́ЖА діал. (важкі переживання). Але те, що розважало відчайдушного хлопця, для дівчат було мукою, катуванням (О. Гончар); Що величніш: за країну Люті муки, смерть, тюрма; А чи промінь на хвилину За прихильність до ярма? (П. Грабовський); Нестерпно боляче було Данькові дивитись на неї. Очі — повні страждання. Губи обкусані, в запеченій крові... (О. Гончар); (В'язень-лицар:) Знов голос той чи знов та сонна мрія? Моя потіха і мої тортури! (Леся Українка); То вже не їзда, а одне мордування, таку поклажу везти дівчині (В. Кучер); Прости мені усі боління, Що я в житті тобі завдав (Т. Масенко); Чи ще митарство? чи вже буде? (Т. Шевченко); Григорій Стратонович пізно повернувся додому: хотів, щоб дружина не помітила його гризоти (М. Стельмах); Мій труд і слово для людей робучих.. Чим більше бачу їх в грижі гнітючій, тим більш люблю (Уляна Кравченко). — Пор. 1. му́читися, 2. му́читися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. катування — (насильницьке знущання) мордування, мн. тортури, муки. Словник синонімів Полюги
  2. катування — катува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. катування — Означає будь-яку дію, якою будь-якій особі навмисне заподіюються сильний біль, або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї або від третьої особи відомості чи визнання, покарати її за дії... Словник із соціальної роботи
  4. катування — Муки, тортури, мордування, з. катуша. Словник синонімів Караванського
  5. катування — -я, с. 1》 Дія за знач. катувати. 2》 Стан за знач. катуватися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. катування — КАТУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. катува́ти. [Бекер:] Тут людям муки завдають, беруть на катування (Леся Українка); Було дуже мало надії на те, що фізичною мукою, катуванням можна зламати волю Крайнєва (В. Словник української мови у 20 томах
  7. катування — Катува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. катування — КАТУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. катува́ти. [Бекер:] Тут людям муки завдають, беруть на катування (Л. Укр., IV, 1954, 232); Фашистська тюрма — це безперервне катування (Збан., Єдина, 1959, 123). 2. Стан за знач. катува́тися 1. — Що з тобою, бідна Аня?... Словник української мови в 11 томах
  9. катування — Катува́ння, -ня с. 1) Наказаніе черезъ палача. 2) Пытка. 3) Истязаніе, мученіе. Словник української мови Грінченка