1. Словник синонімів української мови

кацап

РОСІЯ́НИН (представник східнослов'янського народу, нації, що становить основне населення Росії), МОСКА́ЛЬ розм., РУСА́К розм., РУ́СЬКИЙ рідко, КАЦА́П зневажл., ВЕЛИКОРО́С (ВЕЛИКОРУ́С) заст. (Остап:) — А я.. боявся, що доведеться в однім раю з росіянами бути (Остап Вишня); Як ти там в чужій сторонці Живеш із москалями? (Л. Боровиковський); За окремим столом похмуро обідав руський (М. Коцюбинський); Ярмарок аж кипів.., цокотять перекупки, божаться цигани, лаються кацапи (Марко Вовчок); Тут можна було побачити типи півночі з жовто-русявим волоссям на голові; ..сірі очі великорусів (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кацап — Москвофіли [XX] Ну, кацапи з усіх боків отворили ротовий огонь напроти нас [XX] Словник з творів Івана Франка
  2. кацап — каца́п іменник чоловічого роду, істота розм., зневажл. Орфографічний словник української мови
  3. кацап — -а, ч., іст. Зневажлива назва російського вояка в Україні у 18 ст. || розм. Жартівлива назва росіянина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кацап — КАЦА́П див. каца́пи. Словник української мови у 20 томах
  5. кацап — каца́п знев. 1. росіянин (ср, ст): Сидів у кацябі за Польщі, сидів за кацапів і сидів уже за німців (Тарнавський З.)||канцалап, лампацон, москаль, чубарик 2. москвофіл (ст): Він був з роду українець, в душі був кацапом, а стало говорив по-польськи (Шухевич)||канцалап Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. кацап — КАЦА́П, а, ч., заст., розм. Зневажлива назва росіянина. Ярмарок аж кипів.., цокотять перекупки, божаться цигани, лаються кацапи (Вовчок, VI, 1956, 294); Прийшли кацапи обідати, посміялися з неї, хоч вона того й не пойняла (не зрозуміла] (Мирний, І, 1954, 67). Словник української мови в 11 томах
  7. кацап — Кацап, -па м. 1) Великороссіянинъ. Тут дивляться, аж виходить кацап. Руд. КС. 1901. XII. 472. 2) У галицкихъ дровосѣковъ: куча дровъ вишиною въ 1 1/2 метра, длиною 2 и шириною 1 метръ. МУЕ. III. 28. ум. кацапчик. ув. кацапюга. Св. Л. 192. Словник української мови Грінченка