кашник

ГО́РЩИК (глиняний посуд, у якому варять їжу), ГОРЩО́К, ГОРНЕ́ЦЬ діал.; ВІДЕ́РНИК (на одне відро); БОРЩІВНИ́К (перев. для борщу); КА́ШНИК (для каші); СТОВБУ́Н (високий); ПОКОТИ́ЛО розм. (великий); ГОРНЯ́, МАЦЕНЯ́ розм. (маленький). Добрий борщик, та малий горщик (прислів'я); Готуй, сестро, вечерю в більшому горшку, бо маємо гостей в нашій хаті (І. Нечуй-Левицький); Щербатий горнець у печі википів трохи (П. Козланюк); Купила собі горщик-відерник (Словник Б. Грінченка); Борщівник — горщик, у якому варять страви для сім'ї (з наукової літератури); Килина витягла кашник... Пшоняна каша ..так і пороснула по долівці (Панас Мирний); Нате й мій стовбун, щоб і я там був (М. Номис); Варить борщ у такому покотилі, як відро (Словник Б. Грінченка); Матвій поставив на землю горня з їжею (М. Стельмах). — Пор. 1. ка́зан.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кашник — ка́шник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кашник — -а, ч. Горщик, у якому варять кашу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кашник — КА́ШНИК, а, ч. Горщик, у якому варять кашу. Килина витягла кашник... Пшоняна каша на молоці так і пороснула по долівці (Панас Мирний); [Андрій:] Либонь ти казала, що й кашника треба купить? (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  4. кашник — КА́ШНИК, а, ч. Горщик, у якому варять кашу. Килина витягла кашник… Пшоняна каша на молоці так і пороснула по долівці (Мирний, IV, 1955, 64); [Андрій:] Либонь ти казала, що й кашника треба купить? (Кроп., III, 1959, 187). Словник української мови в 11 томах