кендериця

КУКУРУ́ДЗА (рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан), МАЇ́С рідко, МЕЛА́Й діал., КЕНДЕРИ́ЦЯ діал.; ПШІ́НКА розм., ПШЕНИ́ЧКА розм. (перев. про качани). Найурожайніша злакова культура кукурудза, яку звуть маїсом, царицею, іспанським хлібом, турецькою пшеничкою, арабським зерном, сарачинським просом, з'явилась на європейському континенті після відкриття Колумбом Америки (з журналу); Навкруги, Забувши, де ті й береги, Шумує Хвилями пшениця, Густо-зелена кендериця Сміється, сповнена жаги (М. Рильський); — Ось потолочи тільки, іроде, мені пшінку, потолочи (Остап Вишня); — На високих стеблах кукурудзи, поміж довгим листям, заховалася смачна пшеничка (С. Журахович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кендериця — кендери́ця іменник жіночого роду кукурудза діал. Орфографічний словник української мови
  2. кендериця — -і, ж., діал. Кукурудза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кендериця — КЕНДЕРИ́ЦЯ, і, ж., діал. Кукурудза. На безмежному просторі росте кендериця (з думи); Навкруги, Забувши де ті береги, Шумує хвилями пшениця, Густозелена кендериця (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  4. кендериця — КЕНДЕРИ́ЦЯ, і, ж., діал. Кукурудза. На безмежному просторі росте кендериця (Укр.. думи.., 1955, 547). Словник української мови в 11 томах
  5. кендериця — Кендери́ця, -ці ж. Кукуруза. Вх. Зн. 25. Словник української мови Грінченка