кендя

ВА́ЛЯНКИ (зимове взуття з валяної вовни), ВА́ЛЯНЦІ, ПОВСТЯ́НИКИ, ПОВСТЯКИ́ рідше, КЕ́НДІ (КИ́НДІ) діал. Командувач був у шкіряній куртці й білих валянках (Ю. Яновський); Взяла б мої валянці, взула й на озеро (І. Ле); На ґанку сидів чоловік у повстяниках і довгому.. кожусі (С. Добровольський); Дід уже ходить по кімнаті, одягнений у повстяки (Остап Вишня); Набув (Латин) на ноги кинді (І. Котляревський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кендя — ке́ндя іменник жіночого роду валянок Орфографічний словник української мови
  2. кендя — КЕ́НДЯ див. ке́нді. Словник української мови у 20 томах
  3. кендя — КЕ́НДЯ див. ке́нді. Словник української мови в 11 томах
  4. кендя — Ке́ндя, -ді ж. Чаще во мн. ч. ке́нді, -дів. 1) Валенки, валеныя калоши. Чуб. VII. 575. Сим. 71, 72. 2) Въ насмѣшку такъ называютъ большіе сапоги. Чуб. VII. 575. Словник української мови Грінченка