клепаня

ША́ПКА (теплий головний убір, перев. без полів, м'який, звичайно з хутра), ШАПЧИ́НА розм., ШАПУРИ́НА розм., КЛАПА́НЯ (КЛЕПА́НЯ) діал.; ВУША́НКА, КАПЕЛЮ́ХА розм., МАЛАХА́Й розм. (хутряна, з вухами); ПАПА́ХА, КУ́ЧМА розм., КАЧУ́ЛА діал. (висока, перев. смушева); КУБА́НКА (невисока з плоским верхом); БИ́РКА діал. (смушева); ЛУ́ПКА діал. (облізла, побита міллю, смушева); МАҐЕРКА заст., ЯЛОМО́К діал. (повстяна). Шапчина з облисілого зайця не затуляє обох вух одночасно, а лише одне, і Антошик змушений час від часу натягувати шапку то на один, то на другий бік (М. Ю. Тарновський); У своїй чумацькій шапурині витанцьовував Марко, жартував, клямцаючи зубами (Григорій Тютюнник); При передній кермі працював, зігнувшись у дугу, старший гуцул у лисячій клапані на голові (І. Франко); Він був у довгій лисячій шубі та у бобровій шапці-клепані (Юліан Опільський); З-за рогу вийшла якась настовбурчена постать у шапці-вушанці, насунутій на самі очі (П. Панч); Іде моя "Мура" у моїй кожушині, у повстяках та в кролячій капелюсі (Остап Вишня); Хлопець був у кожусі.. й теплому малахаї (Ю. Смолич); Грізно тупоче по тракту кіннота, гойдаються в світанковій імлі сірі солдатські шапки та кудлаті чабанські папахи (О. Гончар); Посеред кімнати опудалом стояв промерзлий кожух з баранячою кучмою зверху (П. Колесник); Він б'є кілька поклонів, потім встає,.. повагом надіває високу качулу (М. Чабанівський); З-під мерлушкової кубанки вибивалася довга чорна чуприна (С. Скляренко); Припилила зір важка пилюка, На бирки випала, на кунтуші (А. Малишко); — Запережися личком, візьми лупку на голову та й жени гуси пасти (І. Франко); Стародавні плетені шапки, що ще й досі подекуди збереглися на Україні, називаються маґерками або яломками (О. Воропай).