книголюб
КНИГОЛЮ́Б (любитель книжок, знавець і колекціонер рідкісних і цінних видань), БІБЛІОФІ́Л, КНИ́ЖНИК, ГРАМОТІ́Й розм.; БІБЛІОМА́Н, КНИГОГРИ́З ірон. (людина, яка надмірно захоплюється книжками). Дмитро Гордійович великий книголюб, він часто навідується в міську бібліотеку (Є. Гуцало); Лесі раптом уявилося, що це Михайло Федорович, пристрасний бібліограф і бібліофіл, вчитується у Франкові про неї слова (М. Олійник); В особі Макара було дивне і рідке сполучення книжника і спортсмена (Ю. Смолич); Великий був грамотій григорівський садівник Кривенко, не шкодував він грошей на книжки (Д. Бедзик); — То я книжками так натовк свої валізи: я такий самий нещасний бібліоман, як мій батько (Т. Масенко); Ти написав томів із сотню, книгогризе (Словник Б. Грінченка).
Значення в інших словниках
- книголюб — (любитель книжки) бібліофіл, бібліоман. Словник синонімів Полюги
- книголюб — книголю́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- книголюб — -а, ч. Прихильник, шанувальник книжок; бібліофіл, книжник (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- книголюб — КНИГОЛЮ́Б, а, ч. Той, хто любить книги; бібліофіл, книжник (у 1 знач.). Великий книголюб, Купала зібрав близько двадцяти тисяч томів... Тут були книжки переважно російською, білоруською, українською і польською мовами (Т. Словник української мови у 20 томах
- книголюб — КНИГОЛЮ́Б, а, ч. Любитель книжок; бібліофіл, книжник (у 1 знач.). Великий книголюб. Купала зібрав близько двадцяти тисяч томів… Тут були книжки переважно російською, білоруською, українською і польською мовами (Мас., Життя.., 1960, 35); А. Словник української мови в 11 томах