кокетуха
КОКЕ́ТКА (жінка, яка прагне зацікавити собою, сподобатися своєю поведінкою, одягом), КОКЕТУ́ХА розм., ЦИ́НДРА (ЦИ́НДРЯ) діал. Бородавкіна й справді дуже любила море, любила й співи. В неї була поетична вдача, хоч вона була пустенька собі й кокетка (І. Нечуй-Левицький); Не любили вони Шовкуна та й саму Христю — кокетуха, та й годі (Я. Гримайло); — Циндря то вона циндря, а дивіться, яка вродлива дуже, — промовила головиха на ухо секретарші з суду (Панас Мирний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кокетуха — кокету́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- кокетуха — див. легковажний Словник синонімів Вусика
- кокетуха — -и, ж., розм. Те саме, що кокетка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кокетуха — КОКЕТУ́ХА, и, ж., розм. Те саме, що коке́тка 1. Не любили вони Шовкуна та й саму Христю – кокетуха, та й годі (Я. Гримайло); З Федотом їхала дружина Юля, .. Словник української мови у 20 томах
- кокетуха — КОКЕТУ́ХА, и, ж., розм. Те саме, що коке́тка 1. Не любили вони Шовкуна та й саму Христю — кокетуха, та й годі (Грим., Незакінч. роман, 1962, 16); З Федотом їхала дружина Юля, ..кокетуха з лінивим голосом і млосними очима (Тют., Вир, 1964, 211). Словник української мови в 11 томах