1. Словник синонімів української мови

колесити

КРУЖЛЯ́ТИ (рухатися, описуючи кола), КОЛУВА́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., КРУЖИ́ТИ розм., КРУЖИ́ТИСЯ розм., КРУГЛЯ́ТИ діал.; КРУТИ́ТИСЯ, ЗВИВА́ТИСЯ (перев. літаючи); КОЛЕСУВА́ТИ розм., КОЛЕСИ́ТИ розм. (літаючи, їздячи, ходячи); ВИ́ТИСЯ (літаючи). Кружляють літаки вгорі, І голуби в диму кружляють (Л. Первомайський); Сонце по небі колує (І. Франко); Стрикізки кружали невтомно над водою (О. Кобилянська); Ворон бачив Остряницю й Хмеля, Над полтавським боєм кружеляє (А. Малишко); Тухольські молодці з криком, мов ворони, кружили довкола становища ворогів (І. Франко); Граки все кругляли побіля своїх гнізд (Л. Яновська); В небі крутились білі мартини й чайки (І. Нечуй-Левицький); У високому небі звиваються птахи (О. Гончар); В її (Тухольщини) лазуровім, чистім повітрі.. колесує орел-беркут (І. Франко); В'ється вороння З ранку до півдня (А. Малишко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колесити — Кружляти в повітрі, Беркут спокійно колесить, знижаєсь, знов зриваєсь. [Звн 147] [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
  2. колесити — колеси́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. колесити — див. крутитися Словник синонімів Вусика
  4. колесити — -ешу, -есиш, недок., розм. Кодувати (у 2 знач.), кружляти (у 6 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. колесити — див. кружити Словник чужослів Павло Штепа
  6. колесити — КОЛЕСИ́ТИ, ешу́, еси́ш, рідше КОЛЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Їздити, ходити і т. ін. непрямим шляхом, роблячи крюк; колувати (у 2 знач.), кружляти (у 6 знач.). В .. лазуровім, чистім повітрі .. колесує орел-беркут (І. Франко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  7. колесити — КОЛЕСИ́ТИ, ешу́, еси́ш, недок., розм. Колувати (у 2 знач.), кружляти (у 6 знач.). Ми йшли та кидалися в різні боки, ..колесили та колесили поза Дністром (Фр., І, 1955, 73). Словник української мови в 11 томах