колчан

САГАЙДА́К (шкіряний або дерев'яний чохол для стріл), КОЛЧА́Н, ТУ́ЛА заст. Замало стріл в моїм сагайдаку (Д. Павличко); Йшли лучники, сховавши в колчани Рій бистрих стріл (М. Бажан); За спиною у них висіли тули з стрілами (А. Хижняк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колчан — колча́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. колчан — -а, ч., іст. Шкіряна або дерев'яна сумка, чохол для стріл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колчан — КОЛЧА́Н, а́, ч., іст. Шкіряна або дерев'яна сумка, чохол для стріл. Також і плечі укрив відвертаючим горе залізом Муж той страшний; на ремені колчан через плечі накинув, В нім стріл багато було страховинних, смерті насіння, Смерті... Словник української мови у 20 томах
  4. колчан — КОЛЧА́Н, а́, ч., іст. Шкіряна або дерев’яна сумка, чохол для стріл. Йшли лучники, сховавши в колчани Рій бистрих стріл — разючий дощ війни (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 150). Словник української мови в 11 томах