командировка

ВІДРЯ́ДЖЕННЯ (поїздка, пов'язана з службовим дорученням; посвідчення про таку поїздку), КОМАНДИРО́ВКА рідше. Інженери.. повертаються з відрядження (О. Довженко); Мигцем глянув у передане Ігорем відрядження, недбало кинув його на стіл (Ю. Шовкопляс); — Всього три дні був у командировці, а вже занудьгував (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. командировка — командиро́вка іменник жіночого роду відрядження Орфографічний словник української мови
  2. командировка — КОМАНДИРО́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що відря́дження 2, 3. – Може, він поїхав кудись? Ну, звичайно, він поїхав у командировку! – зміркував професор (В. Підмогильний); – Всього три дні був у командировці, а вже занудьгував за ними (О. Словник української мови у 20 томах
  3. командировка — КОМАНДИРО́ВКА, и, ж. Те саме, що відря́дження 2-4. — Всього три дні був у командировці, а вже занудьгував за ними (Донч., VI, 1957, 537); [Ольга:] Я піду.. в місто, пошукаю номер в готелі.. Дай мені твій паспорт — про всякий випадок і командировку (Коч., II, 1956, 317). Словник української мови в 11 томах