комашинка

КОМА́ХА (безхребетна членистонога тварина), КОМАШИ́НА, КУ́ЗЬКА (КУ́ЗКА) розм.; КОМА́ШКА, КОМАШИ́НКА (перев. дуже мала). Орися ловила комах і напихала пташенятам в ненажерливі пельки (Григорій Тютюнник); Тиша над полем, а прислухайся — і почуєш, як життя навколо кипить: маленькі комашини в траві повзають, стрибають коники-швидкокрильці (А. Хижняк); Тихо, не сюрчать коники, не деренчать усякі кузьки (Панас Мирний); (Кирило:) Як хоче Господь покарати, то відкіля те й лихо вирине: і ховрах, і кузка, і гемонська муха, і всяка нечисть!.. (М. Кропивницький); Де багато пташок, там нема комашок (приказка); Упав на стовбур білий відблиск сонця, і комашинка лізе по йому (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

комашинка — комаши́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
комашинка — -и, ж. Зменш. до комашина. Великий тлумачний словник сучасної мови
комашинка — КОМАШИ́НКА, и, ж. Зменш. до комаши́на. Ніколи мені не було так чудно. Я, здається, лежу на землі і бачу тільки маленький її шматочок. Трошки трави, комашинку, що сторч лізе по травичці (І. Словник української мови у 20 томах
комашинка — КОМАШИ́НКА, и, ж. Зменш. до комаши́на. До сестричок-полуничок ходять в гості їжаки, комашинки (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 86); *У порівн. Воли були здорові, комашинкою здавався біля них Яшко (Головко, І, 1957, 127). Словник української мови в 11 томах
комашинка — Комашина, -ни ж. Одно насѣкомое, одинъ муравей. см. комаха. Чоловік проти землі менше, аніж сама менша комашина проти чоловіка здається. Дещо. ум. комашинка. Здалеку рій комашинок зразу побачиш, а кожну комашинку нарізно побачиш тільки зблизька. Ком. II. Словник української мови Грінченка