комплектація
НАБІ́Р (добір потрібної кількості людей для чого-небудь, куди-небудь); ПРИЙМА́ННЯ (до навчальних закладів); ВЕРБУВА́ННЯ, ВЕРБУ́НОК рідко, РЕКРУТУВА́ННЯ книжн. (щодо учасників, працівників чого-небудь); КОМПЛЕКТУВА́ННЯ, КОМПЛЕКТА́ЦІЯ (щодо організацій); УКОМПЛЕКТО́ВУВАННЯ (забезпечення повного комплекту працівників, особового складу). — Коли буде набір робітників на пилорами, я протегуватиму (С. Чорнобривець); — Треба вже тепер подумати про вербування будівельників та монтажників (Ю. Шовкопляс); Останнім часом вона найбільше дбала про комплектування бригади (Д. Ткач); Укомплектовування полку.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комплектація — комплекта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- комплектація — -ї, ж. Те саме, що комплектування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комплектація — КОМПЛЕКТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Те саме, що комплектува́ння. – Останнім часом він почав здавати, – засумнівався інший голос, здається, начальника відділу комплектації. – Нічого не вдієш, роки беруть своє – йому ж за шістдесят (І. Словник української мови у 20 томах
- комплектація — КОМПЛЕКТА́ЦІЯ, ї, ж. Те саме, що комплектува́ння. Органи «Сільгосптехніки» через свої бази комплектації постачатимуть в першу чергу засоби механізації для будівництва комплексних ферм (Ком. Укр., 10, 1968, 81). Словник української мови в 11 томах