1. Словник синонімів української мови

конвульсія

СУДО́МА (мимовільне скорочення м'язів усього тіла чи його частин, обличчя від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.), СУ́ДОРОГА (СУ́ДОРГА рідше), КОНВУ́ЛЬСІЯ, КО́РЧІ мн. (перев. усього тіла); ТИК, СІ́ПАВКА розм. (мимовільне посмикування м'язів); МИ́ШКА діал. (на обличчі); ПЕРЕЛО́ГИ мн., розм. (хвороба, що супроводжується мимовільним скороченням м'язів). Нервова судома скривила його бліді некрасиві вуста (С. Добровольський); Ридання перейшло в нестримний регіт. Судороги скрутили Лукію (О. Донченко); Від цієї думки все його тіло звела судорга (Ю. Бедзик); — Гази!!! — Люди бігли, задихаючись, б'ючись у страшних конвульсіях (О. Гончар); Він важко контужений, у нього з'явився тик, ліву ногу й руку йому звели корчі (Ю. Яновський); Обличчя його враз потемніло і біля щоки затремтіла нервова сіпавка (В. Речмедін); Перед очима щось мутне забігало, підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка (Панас Мирний); З чужої слави — перелоги його хватають за живіт (П. Гулак-Артемовський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конвульсія — конву́льсія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конвульсія — -ї, ж. Мимовільні скорочення м'язів тіла, мимовільні рухи кінцівок або всього тіла; сильні судоми всього тіла, корчі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конвульсія — Судома, корчі, (обличчя) мишка, (худоби) перелоги Словник чужослів Павло Штепа
  4. конвульсія — КОНВУ́ЛЬСІЯ, ї, ж. Сильна судома всього тіла; корчі. Матрос пручався, як в'юн, але згодом забився в конвульсіях, як спіймана риба... Словник української мови у 20 томах
  5. конвульсія — конву́льсія (лат. convulsio – судорога, корч, від convello – потрясаю) мимовільні скорочення мускулатури тіла внаслідок ураження кори головного мозку або підкіркових центрів; сильні корчі всього тіла. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. конвульсія — Конву́льсія, -сії, -сією; -сії, -сій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. конвульсія — КОНВУ́ЛЬСІЯ, ї, ж. Судома, корчі. Матрос пручався, як в’юн, але згодом забився в конвульсіях, як спіймана риба… (Досв., Вибр., 1959, 111); *Образно. В гарячому світлі, вкритий мухами, увесь стіл був ніби живий, ворушився і здригувався в конвульсіях (Н.-Лев., II, 1956, 50). Словник української мови в 11 томах