1. Словник синонімів української мови

консультувати

РА́ДИТИ (давати пораду, пропозицію, вказівку тощо), РА́ЯТИ (РА́ЇТИ) розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм., ДОРА́ДЖУВАТИ розм.; КОНСУЛЬТУВА́ТИ (давати консультацію з якогось питання); ПРОПОНУВА́ТИ, ПІДКА́ЗУВАТИ (рекомендувати комусь, як діяти, застерігаючи кого-небудь від чогось). — Док.: пора́дити, пора́яти (пора́їти), нара́яти, нара́дити, дора́дити, проконсультува́ти, запропонува́ти, підказа́ти. Кожний радив, як треба зробити, щоб спіймати бугая, і, як водиться, ті, що радили, самі боялися його ловити (Григорій Тютюнник); Лаврін так і зробив, як йому раяла мати: причепурився, взяв двох старостів та й пішов у Бієвці (І. Нечуй-Левицький); Сава нараджує Маркові гнати корів долом (К. Гордієнко); — Як вам буде тяжко, то спродайте молоді бички! — дораджував Михайло батькові (О. Кобилянська); Марат Нилович охоче консультував хлопців, радив, що і як робити (Ю. Збанацький); — Пропоную нашій веселій Оксанці завжди дбати про те, щоб ніхто не сумував і щоб всі всміхалися (О. Іваненко). — Пор. II. наставля́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консультувати — консультува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. консультувати — див. РАДИТИ. Словник синонімів Караванського
  3. консультувати — див. радити Словник синонімів Вусика
  4. консультувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех. Давати поради з якого-небудь питання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. консультувати — Радити, порадити, дораджувати, дорадити, подораджувати, нараджувати, нарадити, понараджувати, відраджувати, відрадити, повідраджувати, ураджувати, урадити, повраджувати, раяти, пораяти, дораювати, дораяти, подораювати, зраювати, зраяти, позраювати... Словник чужослів Павло Штепа
  6. консультувати — КОНСУЛЬТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що і без прям. дод. Давати поради, консультації з якого-небудь питання. Макаренко .. був впевнений у флагманській машині і стежив, головне, за іншими, консультуючи механіків та водіїв (М. Словник української мови у 20 томах
  7. консультувати — Консультува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. консультувати — КОНСУЛЬТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех. Давати поради з якого-небудь питання. Ми з головою сільради часто консультували своїх учителів, підбадьорювали, підучували (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 5); Юра.. уважно читає твори молодих авторів і консультує їх (Літ. газ., 31.I 1958, 3). Словник української мови в 11 томах