контроверза

СУПЕРЕ́ЧНІСТЬ (спірне питання; становище, при якому що-небудь одне виключає інше), СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, ПРОТИРІ́ЧЧЯ, РОЗБІ́ЖНІСТЬ, КОНТРОВЕ́РЗА, ПРОТИВЕ́НСТВО заст.; НЕЗГІ́ДНІСТЬ, НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ, НЕУЗГО́ДЖЕНІСТЬ (в оцінках, поглядах); АНТАГОНІ́ЗМ, ПРОТИСТОЯ́ННЯ (непримиренна суперечність). — Екологічні проблеми.. виникають там, де господарські інтереси людини входять у суперечність із законами природи (з журналу); — Дипломати намагаються якось розв'язати, відсунути хоч на деякий час протиріччя, але вся країна вже відчуває початок жахливої бійні (О. Донченко); Ця повна розбіжність думок (сестри і брата) потішала його (В. Собко); Протистояння політичних партій.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контроверза — контрове́рза іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. контроверза — -и, ж., книжн. Суперечка, розбіжність, спірне питання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контроверза — КОНТРОВЕ́РЗА, и, ж., книжн. Суперечка, розбіжність думок, спірне питання; контроверс. Він [козак Гук] справляв на Січі уряд підписаря, й Сироватці вдивовижу, звідки взявся тут, у степу. Неначе з хмари впав. Без контроверзи ворога погнав (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. контроверза — контрове́рза (франц. controverse, від лат. controversia – суперечка) розбіжність; опір, здебільшого науковий; боротьба думок. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. контроверза — КОНТРОВЕ́РЗА, и, ж., книжн. Суперечка, розбіжність, спірне питання. Словник української мови в 11 томах