коректний

ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше, ПОШТИ́ВИЙ розм., УЧТИ́ВИЙ розм. рідко, ЗВИЧА́ЙНИЙ розм.; ГАЛА́НТНИЙ, ЛИ́ЦАРСЬКИЙ, РИ́ЦАРСЬКИЙ, ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ, ЗАПОБІ́ГЛИВИЙ, КУРТУА́ЗНИЙ книжн. рідко (вишукано, підкреслено чемний). Жінка в його.. така тиха, привітна, ввічлива (Марко Вовчок); Галя давно знала його.. як увічливого, веселого парубка (Панас Мирний); З усіма він чемний і винятково ввічливий (Я. Баш); Пауза починала лякати виховане панство (І. Ле); Гречна господиня запросила (мандрівника) вечеряти (Ф. Малицький); Він.. був дуже коректний у розмові зі мною (Д. Бедзик); Я людина.. делікатна і не хотів би-м уражувати людей (В. Стефаник); (Катрич:) Магазинчик у нас акуратний, продавці.. до людей уважні (З. Мороз); Виростила вона сина. І здоровий він, і красивий, і до старих ввічливий, і до молодих привітний (С. Чорнобривець); Перед геологом стояла зовсім інша людина — шаноблива, чемна, ладна.. попередити кожний рух ученого (О. Донченко); Як уздрів він її, то здалась вона йому гарною, честивою і люб'язною (переклад М. Лукаша); Нестор був настільки обачним, що від ночівлі відмовився (І. Вільде); Обхідлива, приємна та балакуча Пелагея Тихонівна.. принаджувала наймичок (Л. Яновська); (Палажка:) Я рада, що такого зятя мати буду: добрий, поштивий і хазяйський син (І. Карпенко-Карий); Була (дівчина).. не тільки вродлива, а ще й звичайна та честива (переклад М. Лукаша); Крамарі галантні й лагідні, хоч до рани прикладай, а ціни високі (А. Хорунжий); У норму нашої поведінки, звичаїв дедалі більше входить прекрасне почуття рицарського.. став-лення до жінки (з газети); В Коцюбинського вистачило сили ласкаво подякувати не в міру послужливому сторожеві й піти (Л. Смілянський); Менший син княгині був слухняний, запобігливий, тихий (С. Скляренко). — Пор. 1. догі́дливий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коректний — коре́ктний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. коректний — Тактовний, увічливий, чемний; пор. ҐАЛЯНТНИЙ, ҐРЕЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. коректний — див. вихований Словник синонімів Вусика
  4. коректний — [коректнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. коректний — -а, -е. 1》 Який тактовно та ввічливо поводиться з людьми; ввічливий. 2》 Правильний, правильно розрахований. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. коректний — Чемний, культурний, див. люб'язний, куртуазний, галянтний Словник чужослів Павло Штепа
  7. коректний — КОРЕ́КТНИЙ, а, е. 1. Який тактовно та ввічливо поводиться з людьми; ввічливий. Трохи згодом і немов по хвилевій задумі додала я: – Мені такі цілком старенькі дами симпатичні. В своїй тихій простоті і побожності були такі коректні і великі (О. Словник української мови у 20 томах
  8. коректний — коре́ктний (від лат. correctus – виправлений) 1. Тактовний, ввічливий. 2. У шахах – правильний, правильно розрахований. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. коректний — Коре́ктний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. коректний — КОРЕ́КТНИЙ, а, е. Який тактовно та ввічливо поводиться з людьми; ввічливий. З його слів тільки здається мені, що у Кропивницького нема ані примадонни, ані «примадона» і єсть тільки «чесні, коректні робітники»… (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах