користатися

ВИКОРИСТО́ВУВАТИ (брати що-небудь із користю, для власних вигод), КОРИ́СТУВА́ТИСЯ чим, з чого, ВЖИВА́ТИ (УЖИВА́ТИ) чого, ЗАСТОСО́ВУВАТИ, ПОСЛУГО́ВУВАТИСЯ чим, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, СПОЖИВА́ТИ рідше, ПОСЛУГУВА́ТИСЯ чим, рідше, КОРИСТА́ТИСЯ чим і з чого, рідше, КОРИСТА́ТИ з чого, рідше, ПОЖИВА́ТИ розм., ЗУЖИТКО́ВУВАТИ розм.; ТРА́ТИТИ (перев. марно). — Док.: ви́користати, скориста́тися, скористува́тися, покористува́тися, вжи́ти (ужи́ти), застосува́ти, притягти́, притягну́ти, спожи́ти, скориста́ти рідше пожи́ти, зужиткува́ти, ви́тратити. Твори Гоголя й Шевченка Марко Лукич (Кропивницький) не раз використовував для своїх інсценізацій (із науково-популярної літератури); Живуть розумні брати, поживають, всім тим добром користуються (О. Стороженко); Проти "королівських тигрів" з нашого боку почали застосовувати не лише спеціальну протитанкову артилерію, а й артилерію важких систем (О. Гончар); Ще первісна людина, борючись з тяжкими хворобами й недугами, послуговувалась дикими травами (з журналу); — Люд не шкодує панського добра, якого неспроможний спожити в поході, нищить грамоти на привілеї панські (І. Ле); Це був перший і останній раз, коли Сев користався трюмо для таких дрібниць, як комірець і краватка (Ю. Яновський); Отже й користала молода пара з тих пречудових днів (І. Франко); Він.. жав його (хліб), ..возив, складав на току,.. голублячи в серці надію вдвох це добро поживати (Панас Мирний); — Ми їхні стріли зуміємо зужиткувати (переклад М. Лукаша); І так байдуже йому до всього,.. для чого він тратив сили, боровсь, сподівався, жив... (М. Коцюбинський).

II. МА́ТИ дієсл. (уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю), ПОСІДА́ТИ, КОРИСТУВА́ТИСЯ, КОРИСТА́ТИСЯ (про право, повагу тощо). Коли чого в руках не маєш, То не хвалися, що твоє (І. Котляревський); Настало кілька сонячних золотих днів. Газди ходили, розглядали свою землю, скільки її хто посідав... (О. Кобилянська); — Отак, Юрку, робоча людина мала б користуватися всіма благами землі, як оце ми зараз водою (М. Томчаній); З давніх-давен у всіх війнах парламентери користалися правом недоторканності (О. Гончар). — Пор. II. володі́ти.