красти

ГРАБУВА́ТИ (забирати що-небудь у когось шляхом розбою, грабежу), РОЗГРАБО́ВУВАТИ, ГА́РБАТИ рідше, РАБУВА́ТИ діал., ОБРАБО́ВУВАТИ діал.; РОЗБІ́ЙНИЧАТИ, ГАЙДАМА́ЧИТИ розм., РОЗБИВА́ТИ розм. (чинити розбій). — Док.: пограбува́ти, розграбува́ти, ограбува́ти розм. зграбува́ти рідше зрабува́ти, обрабува́ти, розби́ти. Десятки невеличких банд Мишки Япончика розсипалися по місту.. і почали громити та грабувати крамниці, склади і гамазеї (Ю. Смолич); — Сердюки, значить, орудують.. Кооперацію розграбували (О. Гончар); (Олеся:) Нікого я не ограбувала (М. Кропивницький); — Хай Бог милує, щоби я гарбав та свавільничав!.. Я тільки своє забирав (О. Гончар); Нема хліба, нема солі, ще й холодно в хаті, Все забрали, зграбували (коломийка); — Нічого, матусю, рабувати не будемо в вас, хочемо нагрітися в хаті, пустіть (В. Стефаник); Ви обікрали, обрабували мене, а я ще маю вам платити? (І. Франко); Данько почув, як прокидається в ньому лють до пришельців, що з'явились з-за моря розбійничати на його рідній землі (О. Гончар); — Душогубе.., гайдамачиш по степах з ножем за халявою (Ю. Яновський); Вдень у яру сидять (розбійники), а вночі на здобитки йдуть, людей розбивають. Переймуть, хто їде, та й пограбують, а то і вб'ють (Б. Грінченко). — Пор. кра́сти, 1. обікра́сти.

КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ, ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ЦУ́ПИТИ розм., ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ розм., ПІДЦА́ПУВАТИ розм., ХАПА́ТИ розм., КИВА́ТИ діал.; ВИКРАДА́ТИ (забирати потай звідкись); ЗЛОДІЮВА́ТИ розм., ЗЛОДІЯ́ЧИТИ розм. (займатися злодійством); РОЗКРАДА́ТИ, ТЯГА́ТИ розм., РОЗТЯГА́ТИ (РОЗТЯ́ГУВАТИ) розм., РОЗТА́СКУВАТИ розм. (частинами, час від часу). — Док.: укра́сти (вкра́сти), скра́сти, потягти́ (потягну́ти), поцу́пити, зцу́пити, підцу́пити, підца́пати (підца́пити), схопи́ти, кивну́ти, ви́красти, розкра́сти (розікра́сти), розтягти́ (розтягну́ти), розтаска́ти. У злодія вже злодій краде, Та ще й у церкві. Гади! гади! (Т. Шевченко); Бригадир Дорош на буряках сам хитрує.., за могоричі скрадає на одній ланці, на другу передає (К. Гордієнко); У допросі (Левко) признався, що й поперед того не раз до скрині навідувався і тяг відтіля гроші (Г. Квітка-Основ'яненко); Біда, що дехто співчува Тим, що державне цуплять (Д. Білоус); (Бухветчик:) Із столу аж три срібних ложки украдено; звичайно, що це підцупила ота голота — підпанки (М. Кропивницький); Антосьо і вухом не вів; підцапивши гроші, порозпозичав, а після лиш відбирав та гайнував (А. Свидницький); Я не рушив би з (каси) зламаного крейцара! Та й нащо мені теє кивати, коли мені люди самі дадуть за вигоду (Лесь Мартович); Їй треба було.. викрадати бланки посвідчень для працівників підпілля (Ю. Яновський); — Що зробили з артільним добром? — розтягли. Хто що в руки злапав (Григорій Тютюнник); — Вона не вперше це краде. Вона кілька разів у мене тягала (Б. Грінченко); (Мордохай:) А як же риба так стоятиме: надворі у розташованих возах і без догляду?.. Піде дощ — замоче, і хто захоче — візьме, скільки йому треба!.. Досить того, що сьогодня не повезли та ще розтаскають!.. (І. Карпенко-Карий).