крах

КАТАСТРО́ФА (раптове лихо, подія з трагічними наслідками, тяжке потрясіння тощо); КРАХ (цілковита невдача, провал у чомусь); КАТАКЛІ́ЗМ книжн. (різкий перелом, руйнівний переворот у природі, суспільстві). — Поки війну нам офіціально не оголошено, втручання європейської дипломатії ще може відхилити катастрофу (З. Тулуб); Марина ще не вірила, що настав крах її мріям, усім сподіванням (Л. Дмитерко); Останнє обледеніння, яке викликало в природі значні катаклізми, більшість учених пояснює земними причинами. Головна з них — вулканічна діяльність (з журналу).

ПРОВА́Л (велика невдача, пов'язана з припиненням якоїсь діяльності, арештом тощо), КРАХ підсил., КАТАСТРО́ФА підсил., ПРОГА́Р розм., ПРОВА́ЛЛЯ розм. рідше, ФІА́СКО книжн.; БАНКРУ́ТСТВО (БАНКРО́ТСТВО) (пов'язане з неспроможністю в чомусь). Провал? Звісно, без них не буває, проте... він вірить у щасливу свою зорю (М. Олійник); Марина ще не вірила, що настав крах усім її мріям, усім сподіванням (Л. Дмитерко); Сказати б, що він зазнав у житті якихось страшних особистих катастроф, — ні, життя його весь час ішло без особливих піднесень і спадів (П. Колесник); — Діла... Хоч що небудь із грошей привіз? — Де там! З себе продав (Савка) усе, щоб якось додому добратись. Повний прогар! (Ю. Мокрієв); Жаль дружби на весь вік, що згасла за хвилину,.. і злетів, і проваль... (М. Рильський); По всіх закутках заводу тільки й розмов, що про цілковите фіаско головного інженера (Ю. Шовкопляс). — Пор. пора́зка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крах — крах іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. крах — Розор, банкрутство, загибель; З. П. провал, невдача, неуспіх, катастрофа. Словник синонімів Караванського
  3. крах — -у, ч. 1》 Розорення, банкрутство (у 1 знач.). Біржовий крах — різке падіння курсів цінних паперів в результаті відриву цих курсів від реальної дохідності цінних паперів. 2》 перен. Цілковитий провал чогось; невдача, катастрофа (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крах — Руїна, упад, розпад, запад, завал, розвал, утрата, згуба, див. банкротество Словник чужослів Павло Штепа
  5. крах — КРАХ, у, ч. 1. Розорення, банкрутство (у 1 знач.). Галицькі нафтярі .. обмежували продукцію, боячися краху (І. Франко); Вони були .. переконані, що герметизація призведе до краху будівництва (М. Словник української мови у 20 томах
  6. крах — син. абзац, амба, амбець, аут, вахмурки, вила, гайка (гайки), гаплик, глеваха, глина, голий вася, ґамба, дрова, кабздець, капець, клямка, кода, коньки, кранти, ласти, (мертві) бджоли, паніка, пасют, пізно срати, пілікало, піноккіо, пінцет... Словник жарґонної лексики української мови
  7. крах — КРАХ, у, ч. 1. У буржуазних країнах — розорення, банкрутство (у 1 знач.). Галицькі нафтярі .. обмежували продукцію, боячися краху (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. крах — рос. крах у підприємницькій діяльності, біржовій практиці — проявлення найгострішого кризового явища, що супроводжується банкрутством. Цей термін вживається також стосовно підприємств, що знаходяться на межі банкрутства. Eкономічна енциклопедія