краєвид

КРАЄВИ́Д (місцевість, що розкривається перед очима), ЛАНДША́ФТ, ПЕЙЗА́Ж, ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИД розм., ВИ́ГЛЯД розм. Гуцульське село — це ряд панорам, ряд прекрасних картин, що міняються через кожні десять кроків. Підійди вище — і ти не пізнаєш краєвиду: і гори в інший вінок ізв'яжуться, і ріка інакше освітиться, і виступлять нові верхи (Г. Хоткевич); Осінній пейзаж змінився одноманітним ландшафтом зими — біла габа снігу вкрила степи (М. Чабанівський); За селом, в далекій перспективі, одкривався чарівний світ (М. Коцюбинський); Я вилізла тільки на одну (могилу), але зате на саму найвищу, — вид з неї дуже широкий і хороший (Леся Українка); Вигляд крізь вікно на ліси й гори був чудовий (О. Ковінька).

ПЕЙЗА́Ж (картина, малюнок із зображенням місцевості), КРАЄВИ́Д, ЛАНДША́ФТ (перев. сільської місцевості). Під час своєї далекої морської подорожі молоді митці намалювали десятки картин, пейзажів, портретів (П. Козланюк); Шевченко багато малював.. Зробив кілька краєвидів Кос-Аральського форту з суходолу і з моря (З. Тулуб); Картина на стіні у рамі під рушником: зимовий ландшафт і вовк на горбі, а внизу у долині засніжене село (А. Головко).