криха

КРИ́ХТА (дрібненька частинка, шматочок, грудочка чогось — перев. хліба), КРИ́ШКА, КРИХТИ́НА, КРИ́ХА розм., КРИШИ́НА розм., ОКРУ́ШИНА розм., ОКРУ́ШКА розм., РИ́СКА (РІ́СКА) розм. — Хліб чесно вчіться здобувати, Умійте й крихту шанувати, — З маленства мати науча (М. Нагнибіда); Далі мордувалася мурашка з кришкою хліба, маленькою частинкою Якимової поживи (Н. Кобринська); Ідуть так не день, не три дні, Вже в саквах самії злидні, Що ні хліба, ні крихтини, Ані солі порошини (І. Манжура); За синім морем — поле тихе, На ньому чорні бідаки. За синім морем — хліба криха Не для багатих, — навпаки (А. Малишко); Обережно, о дитятко, Стіл щодня змети — І кришини перед хатку Пташці принеси (Уляна Кравченко); — Решту вечері, що не з'їв він сам і його нічліжники, викинув псам, не лишивши на другий день ані окрушини хліба (І. Франко); — Настусю, прибери з стола, позбирай окрушки та висип курам, — сказала Зінька (І. Нечуй-Левицький); За цілий день у мене риски в роті не було (Панас Мирний); За ввесь день запорожці не здибали й ріски води (А. Кащенко).

КРИ́ХТА (незначна частина, дуже мало чогось), КРИ́ШКА, КРИХТИ́НА, ДРІ́БКА, РИ́СКА (РІ́СКА) розм., ПОРОШИ́НА розм., КРИ́ХА розм., ПУ́ШКА діал., ОДРОБИ́НА діал. — Це добре, що ти знайшов у собі й для суперника крихту великодушності (О. Гончар); — Ага, слухай, там десь від учора кришку горілки зосталося, то подай батькові (Леся Українка); І кожну хвильку і годину, Віддаючи вогонь снаги, Вважаю труд свій за крихтину З того, що взяв я на борги (А. Малишко); Їм страшно навіть подумати про такі гроші, хоч самі по дрібці ще більше тратять (І. Франко); У майстрів, що грають блиском Іскор, вибитих з каміння, Я візьму собі хоч риску Чародійного уміння (П. Усенко); — Нате вам це зілля, киньте пушку до окропу та й дайте (хворому) на ніч напитися (Лесь Мартович); — Ви не найшли би надто багато помічників; стратили би надто скоро і ту одробину довір'я до людей, яке, може, ще живе в вашім серці (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. криха — кри́ха́ іменник жіночого роду крихта рідко Орфографічний словник української мови
  2. криха — див. мало Словник синонімів Вусика
  3. криха — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що крихта 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. криха — КРИ́ХА́, кри́хи́, ж., розм., рідко. Те саме, що кри́хта 1, 2. За тую криху – мало гріху! (прислів'я); Я навіть чую, як він [хліб] дихає, Зеленим зводиться лицем, Щоб серце радувать не крихою, Не перецвілим сухарцем (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  5. криха — КРИХА́, и́, ж., розм., рідко. Те саме, що кри́хта 1, 2. Я навіть чую, як він [хліб] дихає. Зеленим зводиться лицем. Щоб серце радувать не крихою, Не перецвілим сухарцем (Мал., Полудень.., 1960, 126); За тую криху — мало гріху! (Номис, 1864, № 113). Словник української мови в 11 томах
  6. криха — Криха́, -хи ж. 1) Кроха. За тую криху мало гріху. Ном. № 113. 2) Малость, небольшое количество. ум. кришечка, кришка. Кришечкою пасті розговілась. Г. Барв. 67. Ні кришечки, ні капельки. Ном. № 4241. (Черевань) хоч би кришечку перемінився. К. ЧР. 21. Словник української мови Грінченка