кролик

КРІЛЬ (невелика тварина — гризун родини заячих, якого розводять на м'ясо та для хутра), КРО́ЛИК, КРІ́ЛИК розм., ТРУ́СИК розм., ТРУСЬ діал. В клітках вистрибували кролі (Григорій Тютюнник); Володя спить. А вранці — кролики. Червоні у них зіниці. Їх діток бере Володя у долоні (В. Сосюра); — Я скажу вдома, що.. коло кріликів була (Леся Українка); А тим часом фантазія хлопцева вперто працює над фігурою Хо. Які в нього очі? Мабуть, червоні, як у трусика... (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кролик — кро́лик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кролик — -а, ч. Те саме, що кріль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кролик — Кріль, (вона) крілиця, (воно) крільча, крільчатко Словник чужослів Павло Штепа
  4. кролик — КРО́ЛИК, а, ч. Те саме, що кріль. Лопатинський понавозив з Києва картин, на яких були намальовані панни з котиками, .. з кроликами і навіть .. з собачками (І. Нечуй-Левицький); Я ходила в город годувати кроликів. Словник української мови у 20 томах
  5. кролик — Кро́лик, -ка; -лики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кролик — КРО́ЛИК, а, ч. Те саме, що кріль. Лопатинський понавозив з Києва картин, на яких були намальовані панни з котиками, ..з кроликами і навіть.. з собачками (Н.-Лев., III, 1956, 207); Дикі кролики — предки всіх порід свійських кроликів (Посібник з зоогеогр. Словник української мови в 11 томах
  7. кролик — Кро́лик, -ка м. 1) = кріль. То це прийде кролик, улізе в мішок. Рудч. II. 12. 2) = крілик. Вх. Лем. 428. Словник української мови Грінченка