кругогляд

ГОРИЗО́НТ (видимий на відкритій місцевості простір), О́БРІЙ, КРУГОВИ́Д, О́ВИД рідше, ВИДНОКО́ЛО (ВИНОКО́ЛО рідше) поет., ВИДНОКРА́Й поет., ВИДНОКРУ́Г поет., ВИДНОКІ́Л поет., КРУГОГЛЯ́Д рідше, КРУГОЗІ́Р рідше; НЕБОСХИ́Л, КРАЙНЕ́БО, НЕБОКРА́Й (прилегла до землі частина небесного простору). Ліворуч на горизонті видно силует металургійного заводу і зруйноване селище (Ю. Яновський); На обрії зажовтіла земля, а потім під імлистою горою виринув чужий порт (В. Кучер); — Чи ви любите гуляти.. та любуватися круговидом (І. Нечуй-Левицький); На широкому овиді зникали береги Америки (Мирослав Ірчан); Синь небесна виднокола Снігом сіє (А. Малишко); Нічної мли Розлилось вино по виноколі (М. Рильський); Голуба далина виднокраю наче в казці встає, наче в сні (Л. Первомайський); Горленко замислено оглянула виднокруг (П. Панч); Довкола покоси вогонь попелив, гармати змагалися з небом самим і весь виднокіл, як туман, застелив дим (С. Голованівський); — Я — зір будив — обводив кругогляд І відчував крізь димку нерухому, Як обсипався дах княжого дому (М. Зеров); Який чудовий кругозір І даль яка барвиста! (М. Шеремет); На сході тільки-тільки починав жевріти небосхил (А. Головко); Від перешийка і до самого крайнеба — степи і степи (О. Гончар); Ще одгора на небокраї, де промінь дня останній зник, а вже з-за мурів виглядає золоторогий молодик (В. Сосюра).

КРУГОЗІ́Р (обсяг, широта уявлень, знань, інтересів), О́БРІЙ, КРУГОВИ́Д розм., КРУГОГЛЯ́Д розм., ГОРИЗО́НТ розм. Зразу забавляла її гутірка того пана, але опісля знудила монотонність і обмежений кругозір його думок (І. Франко); Обрій його часто обмежується речами, які він безпосередньо бачить (В. Еллан); Се — жінки-бюрократки з дуже затісним круговидом життєвих інтересів, симпатій і антипатій (І. Франко); Хочеться.. поміркувати про світогляд і кругогляд наших поетів, наших прозаїків, наших драматургів... (М. Рильський); Сучасний інженер — це людина з широким горизонтом (з газети). — Пор. світо́гляд.