1. Словник синонімів української мови

кріпшати

МІЦНІ́ТИ (ставати міцним, міцнішим), КРІ́ПНУТИ розм., ДЕБЕЛІ́ШАТИ розм.; МІЦНІ́ШАТИ, КРІ́ПШАТИ розм. (ставати, робитися міцнішим); ГЛИ́БШАТИ, РОСТИ́ (перев. про почуття). Вже втихла снігова буря і ще більш міцнів лютневий мороз (І. Ле); (Олеся:) Як кріпнуть і уміцняються мої сили!.. (М. Кропивницький); -. Овес.. Він ситніший за сіно. Від нього коні міцнішають (З. Тулуб); Насувалася ніч. Мороз кріпшав (М. Шеремет); Нудна тривога, мов дерево з насіння, росла в Маланчиній душі (М. Коцюбинський). — Пор. 1. міцни́й, 2. міцни́й, 3. міцни́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кріпшати — крі́пшати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. кріпшати — -аю, -аєш, недок., розм., рідко. Те саме, що міцнішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кріпшати — Міцніти, поміцніти, зміцнюватися, зміцнитися, позміцнюватися, цупкіти, зацупкіти, зіцупкіти, вицупкіти, поцупкіти Словник чужослів Павло Штепа
  4. кріпшати — КРІ́ПШАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що міцні́шати. Я чув, що кріпшаю душею, Росту, яснішає мій зір (І. Франко); Плачу з незглибимого смутку і кріпшаю. Справді, я кріпшаю, почувши голос музики (О. Кобилянська); Зима кріпшала з дня на день. Словник української мови у 20 томах
  5. кріпшати — Крі́пшати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кріпшати — КРІ́ПШАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Те саме, що міцні́шати. Я чув, що кріпшаю душею, Росту, яснішає мій зір (Фр., XIII, 1954, 411); Насувалася ніч. Мороз кріпшав (Шер., В партиз. загонах, 1947, 46). Словник української мови в 11 томах
  7. кріпшати — Кріпшати, -шаю, -єш гл. Крѣпнуть, дѣлаться крѣпче. Мороз не кріпшав. МВ. І. 81. Словник української мови Грінченка