кужілка

КУЖІ́ВКА (КУЖІ́ЛКА) (кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ (КУЖІ́ЛЬ), КУЖЕ́ЛИНА розм., КУЖЕ́ЛИЦЯ розм., КРУЖІ́ВКА діал. Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном, кужівкою (Словник Б. Грінченка); Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кужілка — кужі́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кужілка — див. кужівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кужілка — КУЖІ́ЛКА див. кужі́вка. Словник української мови у 20 томах
  4. кужілка — КУЖІ́ЛКА див. кужі́вка. Словник української мови в 11 томах