курнути

I. КУРИ́ТИ що і без додатка (цигарку, люльку тощо), ПАЛИ́ТИ, СМАЛИ́ТИ розм.; КАДИ́ТИ чим і без додатка, ДИМИ́ТИ (ДИМІ́ТИ) чим і без додатка, розм. (часто, довго, з азартом); ПОКУ́РЮВАТИ розм., РОЗКУ́РЮВАТИ розм., ПОПА́ХКУВАТИ розм. (проводити час за курінням). — Док.: курну́ти. Хто курить, той чорта дурить, а хто нюхає, той чорта слухає (приказка); Жадан ніколи не курив у його кабінеті (Я. Баш); Хтось біля вікна палив цигарку (Ю. Яновський); Данило підійшов до близнюків, які вже розсілися на бомбі, немов на колоді, і смалили саморобні цигарки (М. Стельмах); Бійці щедро кадили козячими ніжками — видано тижневу норму махорки (Григорій Тютюнник); Хлопці.. димлять цигарками (С. Васильченко); Кайдашенко покурював і все розповідав про свою пригоду з щукою (М. Чабанівський); Коли генерал під'їхав ближче, він побачив шофера в засмальцьованому кожушку, що розкурював козячу ніжку, ліниво пересварюючись із двома бійцями (Григорій Тютюнник); Люлька погасла, та дід Овсій все ще попахкував нею, як старенький двигун на току (В. Земляк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

курнути — курну́ти: удрать, уѣхать [ІФ,1890] — виїхати, втекти (Ів.Фр.) [II] Словник з творів Івана Франка
курнути — курну́ти 1 дієслово доконаного виду закурити курну́ти 2 дієслово доконаного виду втекти фам. Орфографічний словник української мови
курнути — див. бігти; тікати Словник синонімів Вусика
курнути — I -ну, -неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до курити I. II -ну, -неш, док., фам. Несподівано виїхати куди-небудь; втекти. Великий тлумачний словник сучасної мови
курнути — КУРНУ́ТИ¹, ну́, не́ш, док., що і без прям. дод., розм. Однокр. до кури́ти¹ 1. [Панас Захарович:] Тепер і курнути можна. (Крутить з газети здоровенну цигарку й дивиться на Дніпро) (Яків Баш); Піду курну пару разів, однак спати не даєш (А. Словник української мови у 20 томах
курнути — Ну, -неш, док., нарк. Покурити марихуани (на відміну від «курити», «курнути» стосується саме наркотичної речовини). Навіщо махатися, якщо краще курнути? (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
курнути — (-ну, неш) док.; нарк. Вжити цигарку з наркотичною речовиною (марихуаною тощо). Я зараз трохи курну і покину геть цю землю (В. Канюс, Сентиментальний блюз). Словник жарґонної лексики української мови
курнути — КУРНУ́ТИ¹, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка. Однокр. до кури́ти¹. [Панас Захарович:] Тепер і курнути можна. (Крутить з газети здоровенну цигарку й дивиться на Дніпро) (Баш, П’єси, 1958і, 113). КУРНУ́ТИ², ну́, не́ш, док., фам. Словник української мови в 11 томах
курнути — Кури́ти, -рю́, -риш, одн. в. курну́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) Курить. Отто Гонта з Залізняком люльки закурили. Страшно, страшно закурили! І в пеклі не вміють оттак курить. Шевч. 179. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є та люльку курить. Ном. № 6207. Словник української мови Грінченка