кучма

ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на голові людини), ВО́ЛОС збірн.; ЧУБ, ЧУПРИ́НА, ШЕВЕЛЮ́РА, ЧУ́ПЕР діал. (звич. у чоловіків); КО́СИ (КОСА́) (довге волосся, заплетене й розплетене — звич. у жінок); КУ́ЧЕРІ (кучеряве або завите волосся); ГРИ́ВА (про густе довге); КУ́ЧМА, КОПИ́ЦЯ, ША́ПКА, ШАПЧИ́НА (перев. із сл. волосся — густе, кучеряве або скуйовджене і тому високе на голові) розм., ОСЕЛЕ́ДЕЦЬ (старовинна чоловіча зачіска) заст. Розчісувала (Юля) перед малесеньким дзеркальцем своє пишне каштанове волосся (Григорій Тютюнник); У воєнкома.. на високий лоб падає підкучерявлений чуб (М. Стельмах); Всі заздро позирали на прекрасну чуприну ясного золота на Юриній голові (Ю. Смолич); Іван звичним рухом відкидає з чола назад непокірну хвилясту шевелюру (П. Колесник); Сходилися вони до голяра Тимка щонеділі, аби голитися і підстригати чупер (В. Стефаник); Уже вона і розчесалася; вже і коси у дрібушки поплела (Г. Квітка-Основ'яненко); Марина розпустила Христі косу. Густе волосся як хвиля падало аж додолу (Панас Мирний); Був (Семко) високий,.. кругловидий, русявий; голова в кучерях (П. Куліш); Високе дівча.. мчало містечковими закамарками, трясло чорною кучмою волосся на голові (К. Гордієнко); На голові у хлопця здіймалась копиця скуйовдженого волосся (М. Трублаїні); Смугляве обличчя, облямоване чорною шапчиною пухнатого волосся, було повне жіночої приваби (О. Досвітній); Запорожці звали ще чуприну оселедцем, бо як вона довга, то теліпається, неначе оселедець (О. Стороженко). — Пор. па́тли.

ША́ПКА (теплий головний убір, перев. без полів, м'який, звичайно з хутра), ШАПЧИ́НА розм., ШАПУРИ́НА розм., КЛАПА́НЯ (КЛЕПА́НЯ) діал.; ВУША́НКА, КАПЕЛЮ́ХА розм., МАЛАХА́Й розм. (хутряна, з вухами); ПАПА́ХА, КУ́ЧМА розм., КАЧУ́ЛА діал. (висока, перев. смушева); КУБА́НКА (невисока з плоским верхом); БИ́РКА діал. (смушева); ЛУ́ПКА діал. (облізла, побита міллю, смушева); МАҐЕРКА заст., ЯЛОМО́К діал. (повстяна). Шапчина з облисілого зайця не затуляє обох вух одночасно, а лише одне, і Антошик змушений час від часу натягувати шапку то на один, то на другий бік (М. Ю. Тарновський); У своїй чумацькій шапурині витанцьовував Марко, жартував, клямцаючи зубами (Григорій Тютюнник); При передній кермі працював, зігнувшись у дугу, старший гуцул у лисячій клапані на голові (І. Франко); Він був у довгій лисячій шубі та у бобровій шапці-клепані (Юліан Опільський); З-за рогу вийшла якась настовбурчена постать у шапці-вушанці, насунутій на самі очі (П. Панч); Іде моя "Мура" у моїй кожушині, у повстяках та в кролячій капелюсі (Остап Вишня); Хлопець був у кожусі.. й теплому малахаї (Ю. Смолич); Грізно тупоче по тракту кіннота, гойдаються в світанковій імлі сірі солдатські шапки та кудлаті чабанські папахи (О. Гончар); Посеред кімнати опудалом стояв промерзлий кожух з баранячою кучмою зверху (П. Колесник); Він б'є кілька поклонів, потім встає,.. повагом надіває високу качулу (М. Чабанівський); З-під мерлушкової кубанки вибивалася довга чорна чуприна (С. Скляренко); Припилила зір важка пилюка, На бирки випала, на кунтуші (А. Малишко); — Запережися личком, візьми лупку на голову та й жени гуси пасти (І. Франко); Стародавні плетені шапки, що ще й досі подекуди збереглися на Україні, називаються маґерками або яломками (О. Воропай).