кістриця
ВІВСЯ́НИЦЯ (один із видів трав, злакова кормова рослина, що росте на вологому ґрунті), КОСТРИ́ЦЯ (КІСТРИ́ЦЯ). Пласт зорали й посіяли тимофіївку з вівсяницею лучною (з журналу); Береги ставу.. вкриті були суцільним трав'яним килимом. Саме цвіли костриця, тимофіївка (В. Минко).
КОСТРИ́ЦЯ (КІСТРИ́ЦЯ) (внутрішня неволокниста частина конопель, льону тощо, що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої обробки цих рослин), ТЕРМІ́ТТЯ. Сиплеться костриця на землю під ноги. Під терницями її вже цілі купи (А. Головко); Їй не було гірше роботи згромаджувати кістрицю, — мокра, колюча, вона і помаже її всю, і руки поколе, і ноги подряпа (Панас Мирний); По вулицях, замощених нетесаними колодами, вітер носив сміття базарів, солому, сіно, терміття з конопель (О. Ільченко).
Значення в інших словниках
- кістриця — кістри́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кістриця — див. залишок Словник синонімів Вусика
- кістриця — див. костриця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кістриця — КІСТРИ́ЦЯ див. костри́ця. Словник української мови у 20 томах
- кістриця — КІСТРИ́ЦЯ див. костри́ця. Словник української мови в 11 томах
- кістриця — Кістри́ця, -ці ж. = костриця. Вас. 200. Словник української мови Грінченка