1. Словник синонімів української мови

лабатий

ЛАПА́ТИЙ (з великими лапами), ЛАПА́СТИЙ, ЛАПЧА́СТИЙ, ЛАБА́ТИЙ діал. — Ведмедя оце бачив, — сказав він, — здоровенний, лапатий (А. Шиян); Гаркуша міцно потер лапастою долонею буре чоло (І. Рябокляч); — Ну, ..є там що в ямі? — А дідько є лабатий (І. Франко). — Пор. 1. широ́кий.

ЛАПА́ТИЙ (з великим листям, пелюстками — про рослини або візерунки), ЛАПА́СТИЙ, ЛАПЧА́СТИЙ, ЛАТА́ТИЙ рідко, ЛАБА́ТИЙ діал.; ШИРОКОЛИ́СТИЙ, ШИРОКОЛИ́СТЯНИЙ, ЛАПАТОЛИ́СТИЙ, ЛИСТА́ТИЙ (тільки про листя). Лапаті клени шепчуться, мов друзі (В. Сосюра); Навколо школи лапасті шовковиці (І. Цюпа); Дарка дивиться через вікно на виснажене лапчасте листя (Ірина Вільде); Латате кленове листя торкалось кам'яної стіни (Н. Рибак); Зелений дикий виноград коло мого вікна розійдеться лабатим листям по стіні... (О. Кобилянська); Малий Мирон над усе любить бігати сам.. поміж широколисті лопухи (І. Франко); Широколистяні породи дерев; Лапатолисті дуби.. шуміли сумом байдужого вічного ждання (І. Ле); То був стовбур старезного бука, гіллястого і листатого (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лабатий — Лаба́тий: — лапатий [IV] — той, що має великі ноги або руки; лапатий; клишоногий [I] — цибатий [6] Словник з творів Івана Франка
  2. лабатий — лаба́тий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  3. лабатий — -а, -е, діал. Лапатий (у 1, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лабатий — ЛАБА́ТИЙ, а, е, діал. Лапатий. Зелений дикий виноград коло мого вікна розлізеться лабатим листям по стіні... (О. Кобилянська); Ось з-поза церкви Святого Іллі висунулося щось велике, грубе, лабате, як ведмідь (Б. Лепкий); // діал., зневажл. Словник української мови у 20 томах
  5. лабатий — лаба́тий вул. 1. який має великі руки і ноги (ср, ст)||лабаюватий (лабуватий) 2. незґрабний (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. лабатий — Лаба́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лабатий — ЛАБА́ТИЙ, а, е, діал. Лапатий (у 1, 3 знач.). — Є там що в ямі? — А дідько є лабатий! Заморока та й годі (Фр., IV, 1950, 16); Зелений дикий виноград коло мого вікна розлізеться лабатим листям по стіні… (Коб., III, 1956, 269). Словник української мови в 11 томах
  8. лабатий — Лабатий, -а, -е Съ большими лапами. Желех. Словник української мови Грінченка