лагуна

ЗАТО́КА (частина водного простору, що вдається в сушу); БУ́ХТА (невелика глибока морська затока); ЛАГУ́НА (неглибока морська затока); ГУБА́ (перев. на півночі: морська затока разом з гирлом річки, що впадає в неї); ЛИМА́Н (затока з морською водою в гирлі річки); САГА́ (річкова затока); ФІО́РД (довга й вузька морська затока з високими стрімкими берегами, звичайно на півночі); ЛУКОМО́Р'Я поет. рідко (морська затока). Широкий та чистий тут Дніпро.. Море близько, і він тече повільно, величаво, розливаючись безліччю рукавів, застоюючись у лиманах, затоках, омиваючи плавні (О. Гончар); Біля берегів Європи багато бухт (невеликих заток), захищених від морських хвиль і зручних для стоянки суден (з підручника); Венеція розташована в одній з лагун Адріатичного моря (з підручника); Початок Об бере в горах Алтаю.. Вона впадає в широку губу (затоку) Карського моря (з підручника); Степ маревіє на південь, а край нього на обрії ракетним сліпучим металом блищить смужка моря, морський лиман (О. Гончар); Дзвенять річки, несуться крижні в лозах, Глибокі саги рибою кишать (І. Вирган); Край лукомор'я дуб зелений (переклад М. Терещенка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лагуна — лагу́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лагуна — -и, ж. 1》 Неглибока морська затока, що утворилася внаслідок відокремлення частини моря піщаною косою. 2》 Внутрішня водойма коралового острова (атола). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лагуна — ЛАГУ́НА, и, ж. 1. Неглибока морська затока, що утворилася внаслідок відокремлення частини моря піщаною косою. Ми довго плавали, ми бачили увіч Гарячі кактуси, банани тонкошкурі, Легку блакить лагун, на чорнім фоні бурі (М. Словник української мови у 20 томах
  4. лагуна — лагу́на (італ. laguna, від лат. lаcus – озеро) 1. Невеликий за площею мілководний природний басейн, відокремлений від моря неширокою смугою суходолу або сполучений з ним вузькою протокою. 2. Внутрішня водойма коралових островів (атолів). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. лагуна — Частина моря, відокремлена від нього кораловим рифом або піщаним бар'єром; може бути серединою атолу або прибережною водною смугою між сушею і кораловим рифом або косою. Універсальний словник-енциклопедія
  6. лагуна — ЛАГУ́НА, и, ж. 1. Неглибока морська затока, що утворилася внаслідок відокремлення частини моря піщаною косою. Венеція розташована в одній з лагун Адріатичного моря (Ек. гсогр. Словник української мови в 11 томах