лазуровий

БЛАКИ́ТНИЙ (який має колір ясного неба, лазурі, бірюзи і т. ін.), ГОЛУБИ́Й, ЛАЗУ́РО́ВИЙ поет., ЛАЗУ́РНИЙ поет. (кольору лазурі — перев. із сл. небо, море, із сл. колір, відтінок і т. ін.); НЕБЕ́СНИЙ (перев. про колір, відтінок); БІРЮЗО́ВИЙ (кольору бірюзи — блакитний або зеленувато-блакитний); АКВАМАРИ́НОВИЙ (кольору аквамарина — блакитно-зелений або блакитний); БАРВІ́НКОВИЙ (кольору квітів барвінку). На ній уже було найкраще її блакитне плаття (М. Хвильовий); З чаші неба голубої Світить сонце на ріллю (В.Сосюра); Яке ж над нами лазурове, чисте и бездонне небо (П. Козланюк); Цвіт небесний любила, Голубі плаття носила (А. Тесленко); На сході небо ледь-ледь починало світліти — з густо-синього переливалося в бірюзове (А. Головко); Порошинки іскор спалахували у ласкавих аквамаринових хвильках (З. Тулуб); Море було таке барвінкове, ніби хто половину земного виднокругу загорнув у широченний сувій блакитного шовку (Ю. Збанацький). — Пор. си́ній.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лазуровий — Блакитний [III] Словник з творів Івана Франка
  2. лазуровий — лазу́ро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. лазуровий — див. синій Словник синонімів Вусика
  4. лазуровий — -а, -е, поет. Яскраво-синій; блакитний. Лазуровий камінь — складний мінерал блакитного кольору, до складу якого входить лазурит. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лазуровий — ЛАЗУ́РО́ВИЙ, а, е, поет. Яскраво-синій; блакитний. Голі скали пнуться із безодні моря в лазурову височінь (І. Франко); Благословенні ви, вітрила лазурові Життя і юності, жадоби і любові! (М. Словник української мови у 20 томах
  6. лазуровий — ЛАЗУ́РО́ВИЙ, а, е, поет. Яскраво-синій; блакитний. Мов гігантський мур гранітний, прямовісно голі скали пнуться із безодні моря в лазурову височінь (Фр., XI, 1952, 190); Благословенні ви, вітрила лазурові Життя і юності, жадоби і любові!... Словник української мови в 11 томах