латник

ПА́НЦИРНИК (стародавній воїн, що бився у панцирі), ЛА́ТНИК, ПА́НЦЕРНИК заст.; КІРАСИ́Р (кінний). Брама відчинилася, і виступило військо. Спереду гусари. За ними — кольчужники. Потім панцирники (О. Довженко); Козаки з келепами в руках кинулися на латників (Н. Рибак); Кірасир.. уже й рубонув би, коли б в останню мить не вихопився на коні якийсь чужинець (О. Ільченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. латник — ла́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. латник — див. воїн Словник синонімів Вусика
  3. латник — -а, ч. 1》 Середньовічний воїн, одягнений у лати. 2》 зах. Дерев'яний цвях, яким прибивають лати (див. лата II) до кроков. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. латник — ЛА́ТНИК, а, ч. Середньовічний воїн, одягнений у лати. Спочатку пройшли кардинали в довгих червоних мантіях і високих клобуках, потім єпископи, каноніки, різні високі чини чорного війська,.. Словник української мови у 20 томах
  5. латник — ЛА́ТНИК, а, ч. Середньовічний воїн, одягнений у лати. Тепер в кутку одного із залів [Оружейної палати] можна побачити групу лицарів — латників. У нових залах муаею вони стоятимуть парадним строєм (Рад. Укр., 7.VII 1965, 4). Словник української мови в 11 томах
  6. латник — Латник, -ка м. = латовець. Вх. Уг. 244. Словник української мови Грінченка