легкодумство

ЛЕГКОВА́ЖНІСТЬ (необачність, бездумність), ЛЕГКОДУ́МНІСТЬ, ЛЕГКОДУ́МСТВО, ЛЕГКОДУ́ШНІСТЬ, НЕСЕРЙО́ЗНІСТЬ, ЛЕГКОВА́ЖЕННЯ діал., ЛЕГКОМИ́СНІСТЬ діал. Він з легковажністю, властивою поетам, забув про свою турботу (сина), спихав її з денного порядку якоюсь фразою вроді: "Якось-то буде" (І. Франко); — Напевне, працюватимете ви всі, — сказав він. — Звичайно, — загомоніли всі діти, а найдужче Оксанка, бо вона боялася, що через її легковажність їй не довірять такої роботи (О. Іваненко); "Перед дочкою треба проповідувати ворогування до паничів, натякати про їх зрадливість, легкодумність, про легкоту їх серця" (І. Нечуй-Левицький); "Масова література" підміняє безтурботним легкодумством загальнодоступність художнього сприймання (з журналу); Від нього (зятя) одержала я одного разу.. лист, де жалівся гірко на легкодушність та безсовісність і недбалість своєї жінки (О. Кобилянська); Невже вони не розуміють, що зараз дорога кожна хвилина, яка несерйозність (В. Дрозд); — Мені здається, що той старий кримінальник Тимків знов щось риє між людьми. .. — Се вам так здається! — з легковаженням промовив Никодим (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легкодумство — легкоду́мство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. легкодумство — -а, с. Те саме, що легкодумність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легкодумство — ЛЕГКОДУ́МСТВО, а, с. Те саме, що легкоду́мність. – Мовчали б краще, колего, та не дратували пана Тиховича своїм легкодумством (М. Коцюбинський); В прицiлi ваш наївний смiх, i безтурботна ваша радiсть, i легкодумство бiд малих! (С. Словник української мови у 20 томах
  4. легкодумство — ЛЕГКОДУ́МСТВО, а, с. Те саме, що легкоду́мність. — Мовчали б краще, колего, та не дратували пана Тиховича своїм легкодумством (Коцюб., І, 1955, 197). Словник української мови в 11 томах
  5. легкодумство — Легкодумство, -ва с. Легкомысліе. Видавати всякі ґазети... ради редакторської наживи з людського недосвіду і легкодумства. К. ХП. 125. Словник української мови Грінченка