легкодушно

ЛЕГКОВА́ЖНО (не обмірковуючи), БЕЗДУ́МНО, НЕСЕРЙО́ЗНО, ЛЕГКОДУ́ХО, ЛЕГКОДУ́ШНО, ЗЛЕ́ГКА розм., ЛЕГКОМИ́СНО діал. Отець Річинський переконав себе, що при вирішенні цього питання не має права поступати легковажно (Ірина Вільде); Можна щодня писати вірші на теми дня, схоластично і бездумно сковзати по поверхні подій, ..але без глибокого художнього розкриття суті й характеру цих подій — вірші не стануть сучасними (А. Малишко); Несерйозно поставитися до роботи; Проклинав (Софрон) сам себе за те, як легкодухо полестився на звабну казку, що у цій клятій Америці золото на землі розкладено (Н. Рибак); — Дівчина губить легкодушно свою будучину і відстрашає від себе і від других сестер женихів! (О. Кобилянська); Навіть до своїх звичайних заробітків відносився він (Андрій) тепер злегка і не шукав їх (М. Коцюбинський); Вся її родина Накинулась з докорами на мужа, Що легкомисно, терплячи гадюку у своїм домі, смерть її спричинив (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легкодушно — легкоду́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. легкодушно — Присл. до легкодушний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легкодушно — ЛЕГКОДУ́ШНО. Присл. до легкоду́шний. Зборовський ще раз радив йому усильно не відкидати легкодушно пропозиції княгині (І. Франко); – Дівчина губить легкодушно свою будучину і відстрашує від себе і від других сестер женихів! (О. Словник української мови у 20 томах
  4. легкодушно — ЛЕГКОДУ́ШНО. Присл. до легкоду́шний. — Дівчина губить легкодушно свою будучину і відстрашує від себе і від других сестер женихів! (Коб., І, 1956, 70). Словник української мови в 11 томах