лежебока

ЛЕ́ДАР (людина, яка не любить працювати), ЛЕДА́ЧИЙ, ЛІНИ́ВИЙ, ЛІНИ́ВЕЦЬ розм., ЛІНЮ́Х розм., ЛЕДА́ЩО зневажл., ЛЕДАРЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЦЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЩИ́ЦЯ зневажл. рідше; ГАВОЛО́В зневажл. (той, хто байдикує); ЛЕ́ЖЕНЬ розм., ЛЕЖЕБО́К розм., ЛЕЖЕБО́КА розм., ВАЛЯ́КА розм., ПІЧКУ́Р розм., БАБА́К (БАЙБА́К) розм. рідко (той, хто любить багато відпочивати, лежати). — Ледарі в нас не в пошані, працювати з перших днів привчайся (О. Гончар); — Від ледарів і лежебоків усе одніметься колись, — це я давно казав (П. Тичина); Лінивим находитися, а ледачим наробитися (прислів'я); Як зведе (козак) його гарапником! Той лінивець аж підскочив вище козака (збірник "Україна сміється"); — Може, у вас які хлопи інші, того не знаю, але у мене самі лотри, лайдаки, лінюхи і злодії (Г. Хоткевич); Ніхто й не знав, що він таке ледащо й таки зовсім бездільник, а не знавши, та й оддали за нього Пріську (Г. Квітка-Основ'яненко); Ледарюгою Остапа назвала (жінка), мовляв, він і дітей розігнав з дому, тепер і її хоче з хати вижить! (К. Гордієнко); — Наш син ледацюга, — скаржиться мати. — Нічим не цікавиться, байдикує (збірник "Український анекдот"); Говорять люди, козак ледащиця; Козак ледащиця, не хоче робити (пісня); Тепер виходить, що він мовби збоку стоїть, як оті ґаволови: самі собою, а він, головний інженер, теж сам собою (М. Ю. Тарновський); — Ченці не ченці, а якісь лежні та дармоїди, ледарі або грошолюби (І. Нечуй-Левицький); — Вставай, лежебоко, — сказав добродушно батько, — та розкажи ще раз, про що ти гомонів учора з Кажаном (О. Донченко); "Мовчи, кажу, Степане, про тебе й кури сокочуть по смітниках, що ти такий грубіян і валяка!" (Ганна Барвінок); (Пугач:) Ну, я все сказав. Не хочете — як хочете. Сидіть собі тут пічкурями. Тримайтесь за мамині спідниці (О. Гончар); — А що? — Ірися щебетала: — Сидиш без діла і клюєш? Чи се не тебе лінь напала? ..Хто б сподівавсь, що Турн бабак?.. (І. Котляревський). — Пор. гульві́са, дармої́д.

ЛЕ́ДАРКА (та, що не любить працювати), ЛЕДА́ЧА, ЛЕДАЩИ́ЦЯ, ЛІНИ́ВИЦЯ розм. рідше, ПОСИДІ́ЛЬНИЦЯ діал., НЕКУКІ́БНИЦЯ діал.; ЛЕЖЕБО́КА розм., ВАЛЯ́КА розм. (та, що любить багато відпочивати, лежати). Шматка хліба (матушка Раїса) не принесе, скаже: "Ти, ледарко, фараонко, з землі стовбичиш, нічого не робиш, а я тобі повинна їсти носити!" (О. Донченко); (Горпина:) Бачила я ледачих, а такої ледащиці, такої нехлюйки за все моє життя бачити не довелося (В. Собко); Піде (дівчина) до хати сама, або й покличуть її, а там ще й голову намилять: — чого сидиш, посидільнице? (А. Свидницький); Генеральська дочка некукібниця, А до твоїх скарбів не комірниця (пісня); Ні, тієї лежебоки Зосі У фільварку більше вже нема (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лежебока — лежебо́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лежебока — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  3. лежебока — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що лежебок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лежебока — Периноспал, пічкур, лежух, лежун, лежака, бабак, байбак, нероба, див. лінивець Словник чужослів Павло Штепа
  5. лежебока — ЛЕЖЕБО́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що лежебо́к. Від ледарів і лежебоків усе одніметься колись (П. Тичина); – Вставай, лежебоко! Давай я тобі швиденько коси позаплітаю (О. Копиленко); Ні, тієї лежебоки Зосі У фільварку більше більше вже нема (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. лежебока — ЛЕЖЕБО́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що лежебо́к. — Вставай, лежебоко! Давай я тобі швиденько коси позаплітаю (Коп., Подарунок, 1956, 60). Словник української мови в 11 томах