лемінг

МИ́ША (невеличка тварина ряду гризунів), ПОЛІ́ВКА, НОРИ́ЦЯ (польова та лісова); ЛЕ́МІНГ (полярний гризун). На розгілці лозини сидить і тремтить польова миша (О. Копиленко); Коли врахувати, що кожна полівка з'їдає близько кілограма зерна, то вийде, що болотна сова рятує понад тонну хліба (з журналу); — Миші, — пояснив учитель, — нориці. Страшна сіра банда, польові шкідники, найнебезпечніший ворог хлібів (О. Донченко); У північній тундрі живуть гризуни, так звані лемінги, які часом з'являються в катастрофічно великих кількостях (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лемінг — ле́мінг іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лемінг — -а, ч. Дрібний північний звірок-гризун із довгою буро-жовтою плямистою шерстю; полярна миша. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лемінг — ЛЕ́МІНГ, а, ч. Дрібний північний звірок-гризун з довгою буро-жовтою плямистою шерстю; полярна миша. З тварин у тундрі особливо численні маленькі гризуни – лемінги, що живляться корінням трав (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. лемінг — ЛЕ́МІНГ, а, ч. (Lemminus). Дрібний північний звірок-гризун з довгою буро-жовтою п’ятнистою шерстю; полярна миша. З тварин у тундрі особливо численні маленькі гризуни — лемінги, що живляться корінням трав (Фіз. геогр.., 6, 1957, 38). Словник української мови в 11 томах