ливень

ДОЩ, ДОЩОВИ́ЦЯ розм., ХЛЯ́ПАВКА діал.; ЗЛИ́ВА, ХЛЮЩ (ХЛЮ́ЩА), ЗАЛИ́ВА розм., ЛИ́ВЕНЬ розм., ПРО́ЛИВЕНЬ розм. (сильний); ХВИ́ЩА розм. (сильний холодний); ПЛО́ВА діал. (з бурею). Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється: Після дощу того уся земля цвіте (М. Рильський); Брели (переселенці) примарами — вдень, вночі, в дощовицю, заметіль (В. Бабляк); — Я вмру восени, в саму хляпавку (Лесь Мартович); Ще падають перші краплини дощу.., чути шум зливи, що невблаганно насувається на слободу (А. Шиян); Ідуть дощі — Густі хлющі, Почався листопад (П. Воронько); Липень почався хлющею. Розлилася гнила Пляшівка по рівнині (Р. Іваничук); Легкі, тонкі хмарки летіли прудко, неначе літом після заливи (І. Нечуй-Левицький); — Федоре! Іди ради Бога скоріше! — стоячи на ливні-дощі, кричить Уляна (Панас Мирний); Дощ як поросне..! Справжнісінький проливень (І. Вирган); А хвища не вгавала, і Янкович подумав, що у Бескидах завжди знайдуться вітер і вода (Є. Куртяк); Б'ють плови весняні, ричать громом гірські верхи (М. Коцюбинський). — Пор. мря́ка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ливень — ли́вень іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. ливень — див. дощ Словник синонімів Вусика
  3. ливень — -вня, ч., рідко. Дуже сильний дощ; злива (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ливень — Злива, залива, хлющ, хлюща, хляга, хляка, хлягоза, див. потік Словник чужослів Павло Штепа
  5. ливень — ЛИ́ВЕНЬ, вня, ч., рідко. Дуже сильний дощ; злива (у 1 знач.). Дерево понагиналося, змочене ливнем; краплі з листу грузько стікають додолу (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  6. ливень — ЛИ́ВЕНЬ, вня, ч., рідко. Дуже сильний дощ; злива (у 1 знач.). Дерево понагиналося, змочене ливнем; краплі з листу грузько стікають додолу (Мирний, І, 1954, 11). ◊ Ли́внем лити див. ли́ти; Ли́внем ли́тися див. ли́тися. Словник української мови в 11 томах
  7. ливень — Ливень, -вня м. Ливень, проливной дождь. Рече — і дощ, і ливень з неба ллється. К. Іов. 82. Словник української мови Грінченка