литвин
ЛИТО́ВЦІ (народ, що становить основне населення Литви), ЛИТВИ́НИ заст. Тут уставали буревійні дні Перед поетом: зрадники й герої. Литовців з хрестоносцями двобої; Гражина й Чорний Вершник на коні (М. Рильський); Пилярі були нетутешні, литвини, і він їх не дуже стерігся (В. Дрозд).
ПОЛІЩУКИ́ (жителі або уродженці Полісся), ПОЛІСЯ́НИ, ЛИТВИ́НИ заст. На українських заводах з'явились безщасні поліщуки, чи, як звуть їх на Україні, литвини (І. Нечуй-Левицький); Чуєш, мамо? Не печалься З сестрами й братами — Полісяни і словаки Стали земляками (М. Нагнибіда).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Литвин — Литви́н прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- литвин — Литовець; ІС. білорус, поліщук. Словник синонімів Караванського
- литвин — ЛИТВИ́Н див. литви́ни́. Словник української мови у 20 томах
- литвин — Білорус Словник застарілих та маловживаних слів
- литвин — Литви́н, -на́; -вини́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- литвин — ЛИТВИ́Н див. литви́ни. Словник української мови в 11 томах
- литвин — Литвин, -на м. 1) Литовець. 2) Бѣлоруссъ. ум. литвинок. Г. Барв. 329. Словник української мови Грінченка