лошатко

ЛОША́ (маля кобили), ЛОША́ТКО пестл., ЛОШАЧО́К пестл., ЖЕРЕБ'Я́, КОНЕНЯ́ пестл., КОНЯ́ розм. рідше; СТРИГУ́Н, СТРИГУНЕ́ЦЬ пестл., СТРИЖЧА́ (однорічне лоша). Роман Блаженко обійняв лоша за шию і притулився шершавою щокою до його атласної мордочки (О. Гончар); А біля воза бігає лошатко (Д. Павличко); Він пішов на ярмарок і купив лошачка. Носив йому трави, напував джерельною водичкою і чекав, аби лошачок виріс у доброго коня (казка); Жереб'я схопилося, потрусилося, і з'явився з нього прекрасний Татош (казка); Верхи з поля гнав лошат-стригунів брат Федот (М. Рудь); І от, натомлені, притихлою ходою Вони (коні) вертаються. Лиш кілька стригунців Не хочуть ні вівса, ні сну, ні супокою (М. Рильський); Який тут розум.. — розкидать пашню без діла? Неначе нікуди подіть! Стрижчаті б дав, то й я б (Шкапа) поїла (Л. Глібов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лошатко — лоша́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лошатко — див. кінь Словник синонімів Вусика
  3. лошатко — -а, с. Пестл. до лоша. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лошатко — ЛОША́ТКО, а, с. Пестл. до лоша́. Він [отаман Юсуф] переганяв кобилиць із місячними жеребцями до окремої загорожі, прив'язував на мордочки лошаткам дерев'яні рогатки (Р. Іваничук); Покалічене вовком лошатко бігало за мною, неначе цуценя (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. лошатко — Лоша́тко, -тка, -ткові; -ша́тка, -ша́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лошатко — ЛОША́ТКО, а, с. Пестл. до лоша́. Бачу тебе лошатком. Підходиш до мене, мале, з довірою Голову теплу кладеш на плече (Дор., Тобі, народе.., 1959, 39). Словник української мови в 11 томах
  7. лошатко — Лошатко, лошаточко, -ка с. ум. отъ лоша. Словник української мови Грінченка