лощовина
БА́ЛКА (невелика продовгаста западина з пологими схилами, звичайно в полі, у степу); ВИ́БАЛОК, ВИ́ДОЛИНОК, ВИ́ДОЛИНКА рідше, ВИ́ЯРОК (перев, меншого розміру); ЛО́ЩИ́НА, ЛОЩО́ВИ́НА рідше (не обов'язково в степу чи в полі). Оксен пішов на риск — він вирішив іти на степову смугу, щоб виярками та балками пробратися до охтирських лісів (Григорій Тютюнник); Дорога пірнала в яри і вибалки, а виринувши з них, шугала вперед через поля (П. Автомонов); Обережно почав (Варивон) переповзати вузькою видолинкою на інше місце (М. Стельмах); Земля простеляла переді мною пагорби й лощини (Ю. Яновський); Минув день, а надвечір помітив Ларіонов: з лощовини до нього повзе чоловік у військовій формі (А. Шиян). — Пор. 1. запа́дина, I. 1. яр.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лощовина — лощо́ви́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лощовина — див. низовина Словник синонімів Вусика
- лощовина — -и, ж. Те саме, що лощина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лощовина — ЛОЩО́ВИ́НА, и, ж. Те саме, що лощи́на. А як спустився [Максим] в лощовину й, оглянувшись, побачив, що шляху вже не видно, – враз несамовито побіг (І. Словник української мови у 20 томах
- лощовина — ЛОЩО́ВИ́НА, и, ж. Те саме, що лощи́на. Надвечір помітив Ларіонов: з лощовини до нього повзе чоловік у військовій формі (Шиян, Партиз. край, 1946, 18). Словник української мови в 11 томах
- лощовина — Лощовина, -ни ж. Лощина. Словник української мови Грінченка